СВЯТО "САМАРСЬКА ПОКРОВА"

12 жовтня 2013 року відбудеться черговий фестиваль "Самарська покрова" запрошується всі бажаючі. Початок з 12 години і до 17-тої, їхати автобусом 98 від вул. Гопнер

Концерт, розваги козацькі та показові виступи.

На обід козацький куліш. Те, як відбувалось одне з попередніх свят дивіться далі на фото.

СВЯТО ПОКРОВА У БОГОРОДІЦЬКIЙ ФОРТЕЦI (СТАРА Самара) Днiпропетровськ 17 ЖОВТНЯ 2010 Богородицька фортеця Богородицька фортеця Поточна версія (не перевіряв) Земляні вали Богородицької (Новобогородицької) фортеці збереглися в районі сучасного селища Шевченка в межах міста Дніпропетровська, Україна на правому березі р. Самара. Архітектор фортеці - німець Вільям фон розледачіє. Його безпосереднім начальником був гетьман Іван Мазепа. У різних джерелах згадуються різні назви фортеці - Богородицька і Новобогородіцкая фортеця, Богородичне, Богородічани, Покровське, Самарський, Старосамарскій, Богородичанська, Усть-Самарський ретраншемент. Історія Богородицька фортеця була побудована на місці міста Стара Самара ("містечко старовинне козацьке Самарь"), перша згадка про яке в письмових джерелах датується 1576 роком. Датою спорудою фортеці, як тилового опорного пункту російського війська, вважається 1688. Фортифікаційні споруди були із землі і дерева: рів 6м х 3м, вал 4 метри заввишки і частокіл з 17 гарматними гуркотами. Всередині фортеці була споруджена дерев'яна церква в ім'я Покрови пресвятої Богородиці, на ім'я якої і названа фортеця.Периметр фортеці становив майже 1300 м, а площа понад 10 гектарів. У квітні 1690 більша частина гарнізону фортеці загинула від чуми. У 1711 році фортеця піддавалася облозі ханом Девлет Гіреєм і по Прутському договору про мир з Туреччиною фортеця була зірвати. Після 1731 фортеця відновлена ​​під назвою Самарського ретраншементу. Після реконструкції периметр фортеці був збільшений до 1700 м. Укріплення увійшли до складу Української лінії, як база російських військ у війні 1735 - 1739 рр.. з Кримом. У 1798 році Покровська церква, що знаходилася у фортеці, була розібрана і перевезена на протилежний берег р. Самара в с. Одинковке. Історія міста і фортеці закінчилася. З тих пір земля на території колишньої фортеці розорювалася німцями-колоністами, використовувалася під городи місцевих жителів сел. Шевченка.