Загалом. все що прочитаєте нижче від кореспондента на замовлення потребує пояснень і коригування ближче до правди.
Все це називається інформаційна війна. Залякувати ворога теж потрібно...А себе не похвалиш - ніхто не похвалить. Та німцям під час майдану казав геть протилежне. Що не має жодного відношення до майдану і лише допомагає потерпілим від бойні в Дніпрі...
Побудова міфу теж мистецтво і він над ним посиленно працює Оте "ми об'єднали всi проукраїнськi сили - вiд радикалiв та автомайданiвцiв до екологiв та фемiнiсток. Кого він має під словом "ми"?
Насправді всі патріоти об'єднались без нього і їх. Обєднались задовго до цих подій. Перше, що та влада тоді зробила побила 8 травня нас за українську символіку. за державні прапори та вишиванки і козацькі чуби. Лише 18 травня 2013 року появилось нове слово що обрели ті злодії "титушки". Бойовий клан ПР в вирішенні злочинними методами проблем цих бандитів у владі.
Подальше єднання всіх розрізнених сил і політичних і громадських українських відбулось на Майдані . після того, як народ збурило побиття дітей і журналістів 30 листопада та 1 грудня.
Проте Філатов Борис, як побачимо нижче має іншу думку. Тож нехай Бог буде йому суддею за приниження людського потенціялу нашого міста та краю в цілому.
По суті він каже виходячи з ментальності так званої елити. якою насправді не є. Ну не еліта ти, скільки б ти грошей не мав, якщо все вимірюєш цими грошима та приниженням народу...
Борис Фiлатов: "Україна в одну мить стала Iзраїлем" 10.06.2014 11:40 Бiзнесмен, права рука мільярдера Коломойського, розповiв про банди Донбасу, роль Ахметова у конфлікті на сході та оазу стабiльностi Пiд час правлiння режиму Януковича днiпропетровський бiзнесмен Борис Фiлатов змушений був емiгрувати за кордон. Згодом пояснив, що напередодні отримав інформацію про підготовку свого арешту, його начебто мали здійснити за прямою вказівкою віце-прем'єр-міністра Вілкула. Пояснень цьому шукати довго не потрібно -- Борис Філатов не заперечує, що активно допомагав
активістам на столичному Майдані. "Я спав по 4 години на добу, курив по дві пачки цигарок на день. На ніч клав пістолет "Glock" під подушку, чекав арешту. Але, як міг, сприяв революції. Допомагав скаліченим. Купував обладнання у польові госпіталі, шукав бронежилети і петарди. Коли перекрили дороги й обшукували машини, я власним вертольотом переправляв заборонені предмети на Київ. Надавав адвокатів і вивозив активістів. Допомагав грошима, закуповував продукти і ліки. Єдине, за що мені соромно, -- жодного дня не був на Майдані. За це хочу вибачитися". Пiсля повалення Януковича, коли заможним людям Днiпропетровщини на чолi з Iгорем Коломойським центральна влада запропонувала на власний розсуд навести лад в областi, Борис Філатов отримав посаду заступника керівника Дніпропетровської обласної адміністрації, мільярдера Ігоря Коломойського. До речі, ще донедавна, за даними Вікіпедії, був учасником міжнародного космічного проекту "Virgin Galactic" під номером 145, у 2014-му планував здійснити суборбітальний політ на кораблі "SpaceShipTwo" як перший космічний турист від України. Але життя внесло свої корективи у ці плани. Сьогодні Борис Філатов - серед ключових керівників одного з опорних регіонів центральної влади на сході країни. Про те, якою є нинi ситуацiя у рiзних регiонах пiвдня та сходу країни, як вона розвиватиметься далi, а також про те, як командi бiзнесменiв вдалося створити в областi острiв стабiльностi, - у розмовi з Борисом Фiлатовим. - Що сьогоднi вiдбувається у Схiднiй Українi? - Триває ментальна вiйна. Це -- вiйна мiж старим i новим, мiж минулим i майбутнiм, мiж тими людьми, котрi ототожнюють себе з Україною, i тими, хто мрiє про вiдродження СРСР чи Росiйської iмперiї. Але я переконаний, що майбутнє все ж за майбутнiм. Так, є чимало проблем. Це i подвiйна гра мiсцевих елiт, i часткова пiдтримка сепаратистiв населенням, яке, з одного боку, зазомбоване росiйськогою пропагандою, а з iншого -- знедолене бiднiстю i гнiтом феодалiв. Утiм, як би там не було, але цю ментальну вiйну ми зобов'язанi виграти. - Як можна перемогти в цiй ментальнiй вiйнi? - Не лише зброєю. Бо за так звану Донецьку Народну Республiку мало хто готовий помирати. Ситуацiю на Донбасi не можна порiвнювати з Майданом, де хлопцi з дерев'яними щитами йшли на озброєних "калашами" снайперiв. Мої друзi бачили, як багато хто з них помирав з усмiшкою на обличчi. Тут ситуацiя iнша. Є багато найманцiв, засланих iз Росiї диверсантiв, кримiналiтету. Але масово гинути за iдею "ДНР" чи якусь iншу маячню охочих немає, якщо не брати до уваги цiлковитих "вiдморозкiв". Ерiх Фром сказав: "Свобода -- це вiдповiдальнiсть". Цих людей 23 роки душили, гнобили олiгархи та начальники. Але в них був "тато" на прiзвище Янукович. Коли вiн щез, у них у головi утворився вакуум, бо Ахметов сховався у тiнь. I от у цьому вакуумi стали з'являтися iншi "батьки" -- Путiн, Стрєлков. Бо цiєї реальної свободи, яка їм упала на плечi, вони не змогли витримати. Тож вона набула у їхнiй свiдомостi якихось потворних форм. Крiм того, це ще й така собi соцiалiстична революцiя. Бо чимало гасел, iз якими виступають сепаратисти, спрямованi проти капiталу, який їх грабував. Тобто це -- Майдан, тiльки зi знаком мiнус, Майдан навпаки, який уже нiхто не контролює. - Чи можна i чи мотрiбно вести з цими людьми якiсь переговори? - З ними треба говорити, але, на жаль, уже нема з ким. Увесь цей сепаратистський рух розсипається на безлiч дрiбних банд. Та й у мiсцевого населення, яке спостерiгає за усiм цим безладом, також вiдбувається переворот у мiзках: вони бачать, що замiсть порядку та благополуччя вони отримали бандитизм i найманцiв-садистiв iз Кавказу. - То хто ж там нинi головний? - Хороше запитання. Самопризначений губернатор Луганщини Болотов жорстко конкурує з бандою Мозгового. На Донбасi ж, з одного боку, є крило Пушилiна - Лягiна, з iншого - Гiркiна - Стрєлкова, до якого перебiг Губарев. Тобто там вiдбувається броунiвський рух сепаратистських огризкiв, котрих об'єднує хiба що спiльний страх. Навiть бiльше, у нас є оперативна iнформацiя, що найманцям, яких, за даними рiзних джерел, утримував Янукович, уже нiхто не платить. Це означає, що регiон їм вiдданий на розграбування. Тому кожного дня там з'являється хтось "головний", бо цього випущеного iз пляшки джина назад загнати вже нiхто не може. - I що з цим джином робити? Яка ваша думка про хiд антитерористичної операцiї? - Менi -- як державному чиновнику -- некоректно коментувати чи критикувати хiд АТО. Одне можу сказати: почали операцiю iз великим запiзненням. Коли у Луганську бойовики захопили примiщення СБУ, три рази спецпризначенцi виходили на штурм i тричi їм не давали команди на активнi дiї. Тодi їх усiх там можна було розстрiляти, спалити, одне слово, знищити. Однак пiсля того, як уся та нечисть розповзлася по всьому регiону, зробити це значно важче. Але я не думаю, що видам вiйськову таємницю, коли скажу: кiльце довкола сепаратистiв буде поступово звужуватися. У Донецькiй областi вже повнiстю звiльнено вiд бандитiв чотири райони, що прилягають до Днiпропетровщини -- ми там навiть провели у недiлю вибори. Цiлком контрольована ситуацiя на пiвночi Луганщини. Так буде i далi, бо вирiшувати проблему нахрапом -- означає покласти десятки наших вiйськових. - Коли, на вашу думку, усе це закiнчиться? - Я не можу говорити про конкретнi термiни, але усе йде до того, що частина цих покидькiв побiжить у Росiю, частина намагатиметься пiти у пiдпiлля, частина буде фiзично знищена. Важливо, щоб пiсля цього було вжито кокретних заходiв, аби ця вакханалiя знову не вiдродилася. - Якi це можуть бути заходи? - Ми в одну мить перетворилися на Iзраїль. У них, як вiдомо, є сектор Газа, який за чотириметровим парканом. А у нас - Крим, який також треба обгородити високою стiною, аби звiдти не перелазили на материкову Україну бойовики та не перевозили зброю. В Iзраїлю пiд боком є арабськi країни - Сирiя, Йорданiя, Лiван, якi сплять i бачать, як би скинути Iзраїль у море. I у нас також є такий "добрий" сусiд - Росiя, кордон iз якою повинен бути закритий наглухо. Так, тут є чимало проблем. Адже мусимо усвiдомлювати, що донедавна нашi прикордонники були суто комерцiйними людьми, якi все життя заробляли на контрабандi. Усi цi роки кордон колосальної довжини - майже 2 тисячi кiлометрiв -- був вiдкритий. Вiдкритий вiн i нинi, бо бойовики переходять його по "зеленцi", а не через прикордоннi пости. Облаштувати такий кордон -- рiч дуже витратна, але рано чи пiзно мусимо це зробити. -- Чому у вас на Днiпропетровщинi вдалося стабiлiзувати ситуацiю, а у сусiдiв на Донбасi -- нi? -- Не зовсiм коректно порiвнювати Донецьк i Днiпропетровськ. Насправдi це -- рiзнi мiста й рiзнi люди. Я завжди нервуюся, коли нас окреслюють як "пiвденний схiд". Це -- маячня, яку вигадав Путiн. На щастя, радянський режим не створив у Днiпропетровську "людину майбутнього", як це вiн зробив на Донбасi. У нас населення iнтелектуально розвиненiше, тут бiльше iнтелiгенцiї. Це - соцiальний фактор. А є й iншi. По-перше, Днiпропетровськ вiд самого початку мав проукраїнську позицiю. Ми не намагались домогтися вiд центральної влади якихось преференцiй, як це робила так звана елiта на Донбасi, сидячи одним мiсцем на двох стiльцях. По-друге, ми об'єднали всi проукраїнськi сили - вiд радикалiв та автомайданiвцiв до екологiв та фемiнiсток. Зрештою, ми змогли вiдфiльтрувати сепаратистiв -- принаймнi тих, якi не стрiляли. У нас також було багато цiєї наволочi, але наполегливi розмови дали свої результати. До кожного з них був знайдений свiй ключик -- до комунiстiв, росiйських фашистiв, радянських офiцерiв... Тобто ми не дали їм можливостi пiти у пiдпiлля, об'єднатися та маргiналiзуватися. - Наскiльки вирiшальним є вплив на цю ситуацiю Iгоря Коломойського та його команди? - Очевидно, що це великий вплив. Головна помилка пана Ахметова, який нинi вже навiть не може повернутися у Донецьк й осiв у Києвi, полягала в тому, що вiн вiдмовився узяти на себе вiдповiдальнiсть за Донбас. Вiн у першi днi ще мiг дуже радикально вплинути на ситуацiю, будучи в регiонi людиною авторитетною. Однак минуло два мiсяцi, i вiд його авторитету не залишилося нiчого. Натомiсть Коломойський пiшов iншим шляхом. Вiн не цурався зустрiчатися нi з нашими активiстами, нi iз сепаратистами, щодня вирiшував питання пiдвищення обороноздатностi. Був такий перiод, коли будь-який мiський божевiльний мiг до нього спокiйно зайти i побесiдувати. Тарута ж у Донецьку в першi днi свого призначення губернатором не спромiгся навiть зустрiтися iз жодним депутатом обласної ради. Уявляєте, ще донедавна на Донеччинi головами райдержадмiнiстрацiй працювали люди, призначенi Януковичем! Та ми у Днiпропетровську одразу ж помiняли всiх голiв РДА, притiм висували їх самi жителi. Я особисто на власному гелiкоптерi облiтав усi райони, зустрiчався iз керiвниками шахт, пiдприємств, дискутував iз людьми. У мене в кабiнетi фактично жили пiдприємцi з Харкова, Самооборона iз Запорiжжя та Бердянська, "Одеський громадянський манiфест" i навiть полтавський губернатор. Тобто якоїсь митi Днiпропетроськ перетворився у справжню столицю пiвдня i сходу. - А чому саме до вас приїздили з iнших областей? - Бо в себе вдома вони не знаходили пiдтримки. Коли я телефонував до губернатора Харкiвщини, аби допомогти вирiшити проблеми мiсцевих пiдприємцiв, той навiть не хотiв брати слухавки. Мовляв, розмовляти iз заступником губернатора йому не личить за статусом - нехай зателефонує Коломойський. Ви подумайте: цього губернатора завтра можуть виштовхати копняками, а вiн сидить у кабiнетi й роздумує про статус! - Дехто висловлює побоювання, що коли все заспокоїться, то Коломойський замiнить Ахметова. Що б ви їм вiдповiли? - Це -- пропаганда полiтологiв, якi харчуються у Путiна. Можливо Коломойський i формуватиме якихось своїх висуванцiв до парламенту, але вiн нiколи не стане феодалом. Йому це просто не потрiбно. Ну, а для Кремля така версiя якраз. Бо стiльки гидоти, скiльки вилили на росiйському телебаченнi на Iгоря Валерiйовича та на мене, не вилили на жодного українського полiтика. Наша команда i справдi їм стала поперек горла. До нас приїжджав Саакашвiлi й прямо казав, що саме Днiпропетровськ зламав увесь путiнський сценарiй дестабiлiзацiї в Українi. Крим Росiя проковтнула. Донецьком вдавилася, бо з "народної республiки" вiн перетворився на "бандитський Петербург". А об Днiпропетровськ Москва зламала зуби. - Яких висновкiв ви дiйшли, почувши результати виборiв? - Висновок доволi парадоксальний: незважаючи на те, що нинi вiдбувається в Українi, вона все ж єдина. Якщо її не роздiлятимуть зовнiшнi й внутрiшнi вороги, Україна має усi шанси стати монолiтною та щасливою державою. Юрiй ГРИЦИК
Читайте більше тут: http://expres.ua/main/2014/06/10/107725-borys-filatov-ukrayina-odnu-myt-stala-izrayilem
Побудова міфу теж мистецтво і він над ним посиленно працює Оте "ми об'єднали всi проукраїнськi сили - вiд радикалiв та автомайданiвцiв до екологiв та фемiнiсток. Кого він має під словом "ми"?
Насправді всі патріоти об'єднались без нього і їх. Обєднались задовго до цих подій. Перше, що та влада тоді зробила побила 8 травня нас за українську символіку. за державні прапори та вишиванки і козацькі чуби. Лише 18 травня 2013 року появилось нове слово що обрели ті злодії "титушки". Бойовий клан ПР в вирішенні злочинними методами проблем цих бандитів у владі.
Подальше єднання всіх розрізнених сил і політичних і громадських українських відбулось на Майдані . після того, як народ збурило побиття дітей і журналістів 30 листопада та 1 грудня.
Проте Філатов Борис, як побачимо нижче має іншу думку. Тож нехай Бог буде йому суддею за приниження людського потенціялу нашого міста та краю в цілому.
По суті він каже виходячи з ментальності так званої елити. якою насправді не є. Ну не еліта ти, скільки б ти грошей не мав, якщо все вимірюєш цими грошима та приниженням народу...
активістам на столичному Майдані. "Я спав по 4 години на добу, курив по дві пачки цигарок на день. На ніч клав пістолет "Glock" під подушку, чекав арешту. Але, як міг, сприяв революції. Допомагав скаліченим. Купував обладнання у польові госпіталі, шукав бронежилети і петарди. Коли перекрили дороги й обшукували машини, я власним вертольотом переправляв заборонені предмети на Київ. Надавав адвокатів і вивозив активістів. Допомагав грошима, закуповував продукти і ліки. Єдине, за що мені соромно, -- жодного дня не був на Майдані. За це хочу вибачитися". Пiсля повалення Януковича, коли заможним людям Днiпропетровщини на чолi з Iгорем Коломойським центральна влада запропонувала на власний розсуд навести лад в областi, Борис Філатов отримав посаду заступника керівника Дніпропетровської обласної адміністрації, мільярдера Ігоря Коломойського. До речі, ще донедавна, за даними Вікіпедії, був учасником міжнародного космічного проекту "Virgin Galactic" під номером 145, у 2014-му планував здійснити суборбітальний політ на кораблі "SpaceShipTwo" як перший космічний турист від України. Але життя внесло свої корективи у ці плани. Сьогодні Борис Філатов - серед ключових керівників одного з опорних регіонів центральної влади на сході країни. Про те, якою є нинi ситуацiя у рiзних регiонах пiвдня та сходу країни, як вона розвиватиметься далi, а також про те, як командi бiзнесменiв вдалося створити в областi острiв стабiльностi, - у розмовi з Борисом Фiлатовим. - Що сьогоднi вiдбувається у Схiднiй Українi? - Триває ментальна вiйна. Це -- вiйна мiж старим i новим, мiж минулим i майбутнiм, мiж тими людьми, котрi ототожнюють себе з Україною, i тими, хто мрiє про вiдродження СРСР чи Росiйської iмперiї. Але я переконаний, що майбутнє все ж за майбутнiм. Так, є чимало проблем. Це i подвiйна гра мiсцевих елiт, i часткова пiдтримка сепаратистiв населенням, яке, з одного боку, зазомбоване росiйськогою пропагандою, а з iншого -- знедолене бiднiстю i гнiтом феодалiв. Утiм, як би там не було, але цю ментальну вiйну ми зобов'язанi виграти. - Як можна перемогти в цiй ментальнiй вiйнi? - Не лише зброєю. Бо за так звану Донецьку Народну Республiку мало хто готовий помирати. Ситуацiю на Донбасi не можна порiвнювати з Майданом, де хлопцi з дерев'яними щитами йшли на озброєних "калашами" снайперiв. Мої друзi бачили, як багато хто з них помирав з усмiшкою на обличчi. Тут ситуацiя iнша. Є багато найманцiв, засланих iз Росiї диверсантiв, кримiналiтету. Але масово гинути за iдею "ДНР" чи якусь iншу маячню охочих немає, якщо не брати до уваги цiлковитих "вiдморозкiв". Ерiх Фром сказав: "Свобода -- це вiдповiдальнiсть". Цих людей 23 роки душили, гнобили олiгархи та начальники. Але в них був "тато" на прiзвище Янукович. Коли вiн щез, у них у головi утворився вакуум, бо Ахметов сховався у тiнь. I от у цьому вакуумi стали з'являтися iншi "батьки" -- Путiн, Стрєлков. Бо цiєї реальної свободи, яка їм упала на плечi, вони не змогли витримати. Тож вона набула у їхнiй свiдомостi якихось потворних форм. Крiм того, це ще й така собi соцiалiстична революцiя. Бо чимало гасел, iз якими виступають сепаратисти, спрямованi проти капiталу, який їх грабував. Тобто це -- Майдан, тiльки зi знаком мiнус, Майдан навпаки, який уже нiхто не контролює. - Чи можна i чи мотрiбно вести з цими людьми якiсь переговори? - З ними треба говорити, але, на жаль, уже нема з ким. Увесь цей сепаратистський рух розсипається на безлiч дрiбних банд. Та й у мiсцевого населення, яке спостерiгає за усiм цим безладом, також вiдбувається переворот у мiзках: вони бачать, що замiсть порядку та благополуччя вони отримали бандитизм i найманцiв-садистiв iз Кавказу. - То хто ж там нинi головний? - Хороше запитання. Самопризначений губернатор Луганщини Болотов жорстко конкурує з бандою Мозгового. На Донбасi ж, з одного боку, є крило Пушилiна - Лягiна, з iншого - Гiркiна - Стрєлкова, до якого перебiг Губарев. Тобто там вiдбувається броунiвський рух сепаратистських огризкiв, котрих об'єднує хiба що спiльний страх. Навiть бiльше, у нас є оперативна iнформацiя, що найманцям, яких, за даними рiзних джерел, утримував Янукович, уже нiхто не платить. Це означає, що регiон їм вiдданий на розграбування. Тому кожного дня там з'являється хтось "головний", бо цього випущеного iз пляшки джина назад загнати вже нiхто не може. - I що з цим джином робити? Яка ваша думка про хiд антитерористичної операцiї? - Менi -- як державному чиновнику -- некоректно коментувати чи критикувати хiд АТО. Одне можу сказати: почали операцiю iз великим запiзненням. Коли у Луганську бойовики захопили примiщення СБУ, три рази спецпризначенцi виходили на штурм i тричi їм не давали команди на активнi дiї. Тодi їх усiх там можна було розстрiляти, спалити, одне слово, знищити. Однак пiсля того, як уся та нечисть розповзлася по всьому регiону, зробити це значно важче. Але я не думаю, що видам вiйськову таємницю, коли скажу: кiльце довкола сепаратистiв буде поступово звужуватися. У Донецькiй областi вже повнiстю звiльнено вiд бандитiв чотири райони, що прилягають до Днiпропетровщини -- ми там навiть провели у недiлю вибори. Цiлком контрольована ситуацiя на пiвночi Луганщини. Так буде i далi, бо вирiшувати проблему нахрапом -- означає покласти десятки наших вiйськових. - Коли, на вашу думку, усе це закiнчиться? - Я не можу говорити про конкретнi термiни, але усе йде до того, що частина цих покидькiв побiжить у Росiю, частина намагатиметься пiти у пiдпiлля, частина буде фiзично знищена. Важливо, щоб пiсля цього було вжито кокретних заходiв, аби ця вакханалiя знову не вiдродилася. - Якi це можуть бути заходи? - Ми в одну мить перетворилися на Iзраїль. У них, як вiдомо, є сектор Газа, який за чотириметровим парканом. А у нас - Крим, який також треба обгородити високою стiною, аби звiдти не перелазили на материкову Україну бойовики та не перевозили зброю. В Iзраїлю пiд боком є арабськi країни - Сирiя, Йорданiя, Лiван, якi сплять i бачать, як би скинути Iзраїль у море. I у нас також є такий "добрий" сусiд - Росiя, кордон iз якою повинен бути закритий наглухо. Так, тут є чимало проблем. Адже мусимо усвiдомлювати, що донедавна нашi прикордонники були суто комерцiйними людьми, якi все життя заробляли на контрабандi. Усi цi роки кордон колосальної довжини - майже 2 тисячi кiлометрiв -- був вiдкритий. Вiдкритий вiн i нинi, бо бойовики переходять його по "зеленцi", а не через прикордоннi пости. Облаштувати такий кордон -- рiч дуже витратна, але рано чи пiзно мусимо це зробити. -- Чому у вас на Днiпропетровщинi вдалося стабiлiзувати ситуацiю, а у сусiдiв на Донбасi -- нi? -- Не зовсiм коректно порiвнювати Донецьк i Днiпропетровськ. Насправдi це -- рiзнi мiста й рiзнi люди. Я завжди нервуюся, коли нас окреслюють як "пiвденний схiд". Це -- маячня, яку вигадав Путiн. На щастя, радянський режим не створив у Днiпропетровську "людину майбутнього", як це вiн зробив на Донбасi. У нас населення iнтелектуально розвиненiше, тут бiльше iнтелiгенцiї. Це - соцiальний фактор. А є й iншi. По-перше, Днiпропетровськ вiд самого початку мав проукраїнську позицiю. Ми не намагались домогтися вiд центральної влади якихось преференцiй, як це робила так звана елiта на Донбасi, сидячи одним мiсцем на двох стiльцях. По-друге, ми об'єднали всi проукраїнськi сили - вiд радикалiв та автомайданiвцiв до екологiв та фемiнiсток. Зрештою, ми змогли вiдфiльтрувати сепаратистiв -- принаймнi тих, якi не стрiляли. У нас також було багато цiєї наволочi, але наполегливi розмови дали свої результати. До кожного з них був знайдений свiй ключик -- до комунiстiв, росiйських фашистiв, радянських офiцерiв... Тобто ми не дали їм можливостi пiти у пiдпiлля, об'єднатися та маргiналiзуватися. - Наскiльки вирiшальним є вплив на цю ситуацiю Iгоря Коломойського та його команди? - Очевидно, що це великий вплив. Головна помилка пана Ахметова, який нинi вже навiть не може повернутися у Донецьк й осiв у Києвi, полягала в тому, що вiн вiдмовився узяти на себе вiдповiдальнiсть за Донбас. Вiн у першi днi ще мiг дуже радикально вплинути на ситуацiю, будучи в регiонi людиною авторитетною. Однак минуло два мiсяцi, i вiд його авторитету не залишилося нiчого. Натомiсть Коломойський пiшов iншим шляхом. Вiн не цурався зустрiчатися нi з нашими активiстами, нi iз сепаратистами, щодня вирiшував питання пiдвищення обороноздатностi. Був такий перiод, коли будь-який мiський божевiльний мiг до нього спокiйно зайти i побесiдувати. Тарута ж у Донецьку в першi днi свого призначення губернатором не спромiгся навiть зустрiтися iз жодним депутатом обласної ради. Уявляєте, ще донедавна на Донеччинi головами райдержадмiнiстрацiй працювали люди, призначенi Януковичем! Та ми у Днiпропетровську одразу ж помiняли всiх голiв РДА, притiм висували їх самi жителi. Я особисто на власному гелiкоптерi облiтав усi райони, зустрiчався iз керiвниками шахт, пiдприємств, дискутував iз людьми. У мене в кабiнетi фактично жили пiдприємцi з Харкова, Самооборона iз Запорiжжя та Бердянська, "Одеський громадянський манiфест" i навiть полтавський губернатор. Тобто якоїсь митi Днiпропетроськ перетворився у справжню столицю пiвдня i сходу. - А чому саме до вас приїздили з iнших областей? - Бо в себе вдома вони не знаходили пiдтримки. Коли я телефонував до губернатора Харкiвщини, аби допомогти вирiшити проблеми мiсцевих пiдприємцiв, той навiть не хотiв брати слухавки. Мовляв, розмовляти iз заступником губернатора йому не личить за статусом - нехай зателефонує Коломойський. Ви подумайте: цього губернатора завтра можуть виштовхати копняками, а вiн сидить у кабiнетi й роздумує про статус! - Дехто висловлює побоювання, що коли все заспокоїться, то Коломойський замiнить Ахметова. Що б ви їм вiдповiли? - Це -- пропаганда полiтологiв, якi харчуються у Путiна. Можливо Коломойський i формуватиме якихось своїх висуванцiв до парламенту, але вiн нiколи не стане феодалом. Йому це просто не потрiбно. Ну, а для Кремля така версiя якраз. Бо стiльки гидоти, скiльки вилили на росiйському телебаченнi на Iгоря Валерiйовича та на мене, не вилили на жодного українського полiтика. Наша команда i справдi їм стала поперек горла. До нас приїжджав Саакашвiлi й прямо казав, що саме Днiпропетровськ зламав увесь путiнський сценарiй дестабiлiзацiї в Українi. Крим Росiя проковтнула. Донецьком вдавилася, бо з "народної республiки" вiн перетворився на "бандитський Петербург". А об Днiпропетровськ Москва зламала зуби. - Яких висновкiв ви дiйшли, почувши результати виборiв? - Висновок доволi парадоксальний: незважаючи на те, що нинi вiдбувається в Українi, вона все ж єдина. Якщо її не роздiлятимуть зовнiшнi й внутрiшнi вороги, Україна має усi шанси стати монолiтною та щасливою державою. Юрiй ГРИЦИК
Читайте більше тут: http://expres.ua/main/2014/06/10/107725-borys-filatov-ukrayina-odnu-myt-stala-izrayilem
Немає коментарів:
Дописати коментар