НЕВІДОМА СІЧ

До Монастирського острова 

(сьогодні це практично в центрі Дніпропетровська). Назва острова походить від начебто заснованого тут близько 870 року візантійськими ченцями та зруйнованого 1224 року монголо- татарами монастиря.(поки що не знайдено археологічних підтверджень цього) Монастирський острів бачив багато чого, на ньому зупинялися дорогою до Константинополя княгиня Ольга та рівноапостольний князь Володимир, але найбільш яскравою сторінкою бурхливого життя острова стало тривале перебування тут князя- гетьмана Байди-Вишневецького.

Після руйнування навесні 1557 року першої січі Вишневецький відправляється до Москви, де його урочисто зустрів і обласкав Іван Грозний. Князь-гетьман поступає на службу до московського царя, отримує за це як уділ Белевську волость.

Нова Січ, 1734-1775 роки. Реконструкція В. Ленченка

Однак уже навесні наступного 1558 року цар направляє його завойовувати Крим. Російський літописець говорить про це так: «І велел государь князю Дмитрею стояти на Днепре и берегти своего дела над Крымским царем, сколько ему Бог поможет». Перед походом на Крим Вишневецький прямує до Кабарди, а звідти через донецькі степи підіймається вгору Дніпром, поспішаючи на зустріч загонові путивльських ратних людей на чолі з дяком Ржевським, посланим Іваном Грозним на допомогу козакам. За свідченням літописця князь зустрів «диака выше порогов, и кош (курсив. — Авт. ) і запасы оставил выше порогов на Монастырском острове». Таким чином, Вишневецький перед походом на Крим будує на Монастирському острові укріплений табір під охороною постійного гарнізону. Вибір місця для укріпленого гарнізону був не випадковий. Острів здавна використовувався як застава купецькими караванами на шляху «из варяг в греки» і дружинами київських князів. 1559 року на Монастирському острові замість укріпленого табору будується дерев’яний замок. Про це свідчать сучасні тим подіям російські Патріарший і Воскресенський літописи, чітко вказуючи на існування на Монастирському острові замка чи «острогу».

1559 року після вдалого походу на Крим окольничий Данила Адашев, переслідуваний татарською ордою, переховувався в замку на Монастирському острові. Хан, який півтора місяці йшов за противником, не зважився брати штурмом грізне укріплення й був змушений безславно повернутися до Криму. Успішний похід викликав величезну радість у Москві. Митрополит велів служити в усіх церквах молебні, а цар послав гінців «на Монастырский остров к Данилу с товарищи с своим жалованьем, с золотыми».

У 1550—1562 роках Монастирський замок стає форпостом боротьби з турецько-татарською агресією. Більшу частину часу Вишневецький проводить у битвах із татарами на Сіверському Донці, Дону, в Черкесії, декілька разів штурмує Азов. І кожного разу він повертається на Монастирський острів із фортецею, яка була надійною базою для відпочинку та поповнення запасів.

1562 року на Монастирський острів приїжджає двоюрідний брат Байди Михайло Вишневецький і привозить йому охоронну грамоту від польського короля (у цей час бунтівний князь вирішив повернутися під польську корону). Вишневецький відправляється до Польщі, і скоро стає учасником походу до Молдови, який закінчився для нього трагічною загибеллю. Після смерті Байди козаки покидають Монастирський острів і переносять січ на острів Томаківка, нижче порогів.

Все сказане дозволяє вважати укріплення на Монастирському острові, побудованому Вишневецьким, Запорізькою Січчю, яку за ім’ям острова можна назвати Монастирською.http://incognita.day.kiev.ua/stoliczya-volnostej.html