ня. Син Павла Апостола. Народився на Полтавщині. Двічі займав посаду миргородського полковника (1682 — 1686, 1693 — 1727). Учасник азовсько-дніпровських походів 1695 — 1696 року, організованих Московією до османських володінь в Північному Причорномор'ї. 1696 року розбив на річці Ворсклі кримського хана Селіма І та прокримського гетьмана Петрика. Брав участь в Північній війні 1700 — 1721 років проти Швеції. 1701 року призначений наказним гетьманом, водив козаків до Ліфляндії, відзначився у битві під Ераствером. 1704 року делегований Петром І на чолі 3-тисячного корпусу козаків на допомогу королю Речі Посполитої Августу II. 1705 року брав участь у битві під Варшавою, але через сварку із московським командуванням самовільно повернувся на Україну. 28 жовтня 1708 року підтримав союз гетьмана Івана Мазепи з Карлом ХІІ проти Москви, але 21 листопада перейшов на бік царя Петра І. Зберіг за собою полковницький уряд і маєтності. Командував козаками в ранзі наказного гетьмана в Прутському поході 1711 року та Перському поході 1722 року. Втратив око в боях під Дербентом. 1723 року був серед підписантів Коломацьких чолобитних до Петра І з проханням ліквідації Малоросійської колегії та відновлення козацьких прав і вольностей. Через це 1724 року арештований за наказом царя і ув'язнений у Петропавлівській фортеці. Звільнений після смерті Петра І, але рік пробув під вартою в Санкт-Петербурзі. 1 жовтня 1727 року обраний гетьманом на старшинській раді. У відповідь на чолобитну російському царю Петру ІІ з проханням розширити автономію Війська Запорозького, отримав від нього «Рішительні пункти», що обмежували козацьке самоврядування. Керував країною під наглядом російського резидента. Провів адміністративну, судову і земельну реформи. Помер 1734 року у Великих Сорочинцях. Похований у збудованій ним Спасо-Преображенській церкві.
четвер, 10 грудня 2015 р.
середа, 9 грудня 2015 р.
Козаки: Козаки називали себе українцями, 1596 г. Думи.
Козаки: Козаки називали себе українцями, 1596 г. Думи.: Козаки називали себе українцями, 1596 Думи. Козаки називали себе українцями, 1596 Думи. Оригінал взято у tipa_bandera в Ко...
понеділок, 7 грудня 2015 р.
ЗОЛОТА ПАЛАНКА: ЗАМІСТЬ Білостоцького ВУЛИЦЯ ЛЮБАРСЬКОГО в СІЧЕСЛА...
ЗОЛОТА ПАЛАНКА: ЗАМІСТЬ Білостоцького ВУЛИЦЯ ЛЮБАРСЬКОГО в СІЧЕСЛА...: Книги с иллюстрацией Владимира Любарского, известного украинского художника Опубликовано 05 июля 2014 г. Продолжаем встречу с ху...
неділя, 6 грудня 2015 р.
ПЕРЕІМЕНУВАННЯ
Ігор Ремез поширив свій допис у групі:ДНЕПРОПЕТРОВЩИНА.
Вулицю Варейкіса (народного комісара соціального забезпечення і нагляду Донецько-Криворізької Республіки, правонаступницею якої оголосила себе так звана ДНР) м. Дніпропетровськ перейменовано на Джузеппе Гарібальді. Чим відома ця людина?
Джузе́ппе Ґаріба́льді (4 липня 1807, Ніцца — †2 червня 1882, острів Капрера) — народний герой Італії, полководець, один із вождів руху за об'єднання Італії, літератор.
Із Катеринославщиною Ґарібальді пов'язує один епізод. У квітні 1833 року шхуна Гарібальді «Клоринда» (він був моряком) зайшла в Таганрог, який на той час входив до Катеринославської губернії. Тут він познайомився з політичним емігрантом Джованні Баттіста Кунео і вступив у таємне товариство «Молода Італія», яке ставило своїми цілями звільнення Італії від австрійського панування, об'єднання країни і встановлення республіканського правління.
Ігор Ремез дописав у 2 групах.
Вулиця Косіора переіменована на великого отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського
Вулицю Братів Міллер (робітників Брянського заводу, активних учасників революційних подій 1905 — 1907 років у Катеринославі) м. Дніпропетровськ перейменовано на Леоніда Жебуньова. Дізнаємося біографію цієї людини.
Леоні́д Микола́йович Жебуньо́в (*1851, Олександрівський повіт Катеринославської губернії — †1919) — публіцист, громадський діяч, учасник українського національного руху.
Народився у дворянській родині. Брав участь у російському народницькому русі, за що 1878 року був заарештований і засланий до Сибіру. У 1883 провернувся із заслання, оселившись у Харкові. Працював у міському Комітеті грамотності. Співробітник газет «Рада», «Рідний край», «Украинская жизнь», щомісячного журналу «Літературно-науковий вісник». З 1900 року бере активну участь в українському громадівському русі у Харкові, Києві, Полтаві, стає членом ради Загальної української безпартійної організації. Засновник ряду українських гімназіальних й університетських гуртків Києва. Член Всеукраїнського товариства «Просвіта».
За матеріалами Вікіпедії
четвер, 3 грудня 2015 р.
САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ФОТО ПОСТАНОВОЧНОГО КЛІПУ ВИРОБНИЦТВА ОЛЬГІНО
САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ФОТО ПОСТАНОВОЧНОГО КЛІПУ ВИРОБНИЦТВА ОЛЬГІНО: Vladislav Lisushkin 23 жовтня · Весь мир облетело фото утонувшего малыша-беженца. Жаль его, конечно... Но почему, су...
вівторок, 1 грудня 2015 р.
ПОЯСНЕННЯ ДО ПЕРЕІМЕНУВАННЯ ВУЛ ШОЛОХОВА ТА ПОДІБНИХ
АПОЛОГЕТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА ГІБРИДНОЇ - ТРЕТЬОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Як Уланова, Ступка і розробки КДБ допомогли російському гопнику відтяпати Донбас і Крим
1840 переглядів
 |
Російський фільм з Богданом Ступкою в головній ролі «Тарас Бульба» через штамп «за землю російську» привчає українців до комплексу неповноцінності
|
У 80-і Олександр Зеленько працював у КДБ, до початку АТО викладав у Луганському національному університеті, а зараз Зеленько - доцент кафедри Київського національного університету ім. Шевченко.
В інтерв’ю «ОРД» Олександр Зеленько розповів, як росіяни сіяли зерна «антифашизму» за допомогою теорії «мятєжевойни», змалював психотип російського ординця і насмішив «відкриттям» колег з «ЛНР» - расовою теорією про «походження донбасян».
- Що ви думаєте про гібридну війну?
Підписатися на:
Дописи (Atom)