Місто на Дніпрі. Як би його не називали в різні часи:Кодак, Половиця, Єкатерінослав, Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ або Днєпропєтровск, Січеслав, останні
часи від Совєтів в народі живе одна єдина назва міста - Днєпр, або українською Дніпро...

середа, 5 листопада 2014 р.

СМОЛОСКИП СВОБОДИ


Вшанування пам’яті «Смолоскипа свободи» Макуха Василя Омеляновича
Запрошуємо всіх патріотів України 06.11.2014 р. вшанувати пам’ять «Смолоскипа свободи» Макуха Василя Омеляновича, який був одним із видатних синів нашого народу, на прикладі свого життя і навіть смерті показав, що сила духу вища за силу влади.
Панахида і мітинг відбудуться об 11-00 6 листопада 2014 р. на місці поховання Героя (Клочковський цвинтар, між Березинським ринком і ж/м Клочко-6). 
О 10-45 на зупинці «Березинський ринок» тролейбусу № 20 буде зустріч тих, хто не знає місця розташування могили.
Макух Василь Омелянович народився 14 листопада 1927 р. в с. Карів Рава-Руського (нині Сокальського) району Львівської області у селянській національно свідомій родині. У 1944 р. вступив до лав УПА, служив у військовій розвідці. В лютому 1946 року в бою був поранений у ногу і схоплений НКВС, засуджений на 10 років ув’язнення і 5 років заслання. Відбував покарання в таборах Мордовії.
Василю Макуху було заборонено після звільнення проживати в західних областях України, тому поїхав до майбутньої дружини Лідії Іванівни Запари в Дніпропетровськ, де і проживав до кінця життя.
Макуха В.О. дуже засмучувало, що в козацькому краю, на березі Дніпра, не чути української мови. Він не сприймав «совєтської» влади, обурювався з приводу існуючої несправедливості, боляче вражала його русифікація України, приниження української мови. Василь Омелянович вів листування зі своїми побратимами по неволі, кожен свій лист закінчував словами: «Слава Україні!».
5 листопада 1968 року на Хрещатику, біля будинку № 27, Макух облився бензином і підпалив себе. Біг у напрямку нинішнього Майдану Незалежності і вигукував: „Геть колонізаторів! Хай живе вільна Україна!”
Помер Герой 6 листопада 1968 року в Києві.
У засобах масової інформації Радянського Союзу ніяких повідомлень про самоспалення Макуха не було. Іноземні ж інформагентства з подачі анонімного самвидаву повідомили: „Громадянин України Василь Макух, протестуючи проти совітського комуністичного режиму, поневолення українського народу і аґресії СРСР проти Чехословаччини, здійснив у Києві акт самоспалення. Перед безпрецедентним і мужнім вчинком схиляє голови вся світова спільнота”.
Нашим безперечним обов’язком є збереження пам’яті про тих героїв, що віддали своє життя заради здійснення великої мрії українців про Незалежну Державу.
Ми пропонуємо усім небайдужим приєднатися до справи вшанування пам’яті Василя Макуха.
Слава Україні !!! Героям слава !!!
  • Макух Василь Омелянович народився 14 листопада 1927 р. в с. Карів Рава-Руського (нині Сокальського) району Львівської області у селянській національно свідомій родині. У 1944 р. вступив до лав УПА, служив у військовій розвідці. В лютому 1946 року в бою був поранений у ногу і схоплений НКВС, засуджений на 10 років ув’язнення і 5 років заслання. Відбував покарання в таборах Мордовії.
    Василю Макуху було заборонено після звільнення проживати в західних областях України, тому поїхав до майбутньої дружини Лідії Іванівни Запари в Дніпропетровськ, де і проживав до кінця життя.
    Макуха В.О. дуже засмучувало, що в козацькому краю, на березі Дніпра, не чути української мови. Він не сприймав «совєтської» влади, обурювався з приводу існуючої несправедливості, боляче вражала його русифікація України, приниження української мови. Василь Омелянович вів листування зі своїми побратимами по неволі, кожен свій лист закінчував словами: «Слава Україні!».
    5 листопада 1968 року на Хрещатику, біля будинку № 27, Макух облився бензином і підпалив себе. Біг у напрямку нинішнього Майдану Незалежності і вигукував: „Геть колонізаторів! Хай живе вільна Україна!” 
    Помер Герой 6 листопада 1968 року в Києві.
    У засобах масової інформації Радянського Союзу ніяких повідомлень про самоспалення Макуха не було. Іноземні ж інформагентства з подачі анонімного самвидаву повідомили: „Громадянин України Василь Макух, протестуючи проти совітського комуністичного режиму, поневолення українського народу і аґресії СРСР проти Чехословаччини, здійснив у Києві акт самоспалення. Перед безпрецедентним і мужнім вчинком схиляє голови вся світова спільнота”.


    Світлина Юрій Гук.



























Вшанування пам’яті «Смолоскипа свободи» Макуха Василя Омеляновича

  Запрошуємо всіх патріотів України 06.11.2014 р. вшанувати пам’ять «Смолоскипа свободи» Макуха Василя Омеляновича, який був одним із видатних синів нашого народу, на прикладі свого життя і навіть смерті показав, що сила духу вища за силу влади. 

  Панахида і мітинг відбудуться об 11-00 6 листопада 2014 р. на місці поховання Героя (Клочковський цвинтар, між Березинським ринком і ж/м Клочко-6). 
  О 10-45 на зупинці «Березинський ринок» тролейбусу № 20 буде зустріч тих, хто не знає місця розташування могили.
 
   Макух Василь Омелянович народився 14 листопада 1927 р. в с. Карів Рава-Руського (нині Сокальського) району Львівської області у селянській національно свідомій родині. У 1944 р. вступив до лав УПА, служив у військовій розвідці. В лютому 1946 року в бою був поранений у ногу і схоплений НКВС, засуджений на 10 років ув’язнення і 5 років заслання. Відбував покарання в таборах Мордовії.
   Василю Макуху було заборонено після звільнення проживати в західних областях України, тому поїхав до майбутньої дружини Лідії Іванівни Запари в Дніпропетровськ, де і проживав до кінця життя.
   Макуха В.О. дуже засмучувало, що в козацькому краю, на березі Дніпра, не чути української мови. Він не сприймав «совєтської» влади, обурювався з приводу існуючої несправедливості, боляче вражала його русифікація України, приниження української мови. Василь Омелянович вів листування зі своїми побратимами по неволі, кожен свій лист закінчував словами: «Слава Україні!».
  5 листопада 1968 року на Хрещатику, біля будинку № 27, Макух облився бензином і підпалив себе. Біг у напрямку нинішнього Майдану Незалежності і вигукував: „Геть колонізаторів! Хай живе вільна Україна!” 
  Помер Герой 6 листопада 1968 року в Києві.
  У засобах масової інформації Радянського Союзу ніяких повідомлень про самоспалення Макуха не було. Іноземні ж інформагентства з подачі анонімного самвидаву повідомили: „Громадянин України Василь Макух, протестуючи проти совітського комуністичного режиму, поневолення українського народу і аґресії СРСР проти Чехословаччини, здійснив у Києві акт самоспалення. Перед безпрецедентним і мужнім вчинком схиляє голови вся світова спільнота”. 

   Нашим безперечним обов’язком є збереження пам’яті про тих героїв, що віддали своє життя заради здійснення великої мрії українців про Незалежну Державу.
   Ми пропонуємо усім небайдужим приєднатися до справи вшанування пам’яті Василя Макуха.

Слава Україні !!!   Героям слава !!!




  • Макух Василь Омелянович народився 14 листопада 1927 р. в с. Карів Рава-Руського (нині Сокальського) району Львівської області у селянській національно свідомій родині. У 1944 р. вступив до лав УПА, служив у військовій розвідці. В лютому 1946 року в бою був поранений у ногу і схоплений НКВС, засуджений на 10 років ув’язнення і 5 років заслання. Відбував покарання в таборах Мордовії.
    Василю Макуху було заборонено після звільнення проживати в західних областях України, тому поїхав до майбутньої дружини Лідії Іванівни Запари в Дніпропетровськ, де і проживав до кінця життя.
    Макуха В.О. дуже засмучувало, що в козацькому краю, на березі Дніпра, не чути української мови. Він не сприймав «совєтської» влади, обурювався з приводу існуючої несправедливості, боляче вражала його русифікація України, приниження української мови. Василь Омелянович вів листування зі своїми побратимами по неволі, кожен свій лист закінчував словами: «Слава Україні!».
    5 листопада 1968 року на Хрещатику, біля будинку № 27, Макух облився бензином і підпалив себе. Біг у напрямку нинішнього Майдану Незалежності і вигукував: „Геть колонізаторів! Хай живе вільна Україна!” 
    Помер Герой 6 листопада 1968 року в Києві.
    У засобах масової інформації Радянського Союзу ніяких повідомлень про самоспалення Макуха не було. Іноземні ж інформагентства з подачі анонімного самвидаву повідомили: „Громадянин України Василь Макух, протестуючи проти совітського комуністичного режиму, поневолення українського народу і аґресії СРСР проти Чехословаччини, здійснив у Києві акт самоспалення. Перед безпрецедентним і мужнім вчинком схиляє голови вся світова спільнота”.


    Світлина Юрій Гук.

Немає коментарів:

Дописати коментар