Місто на Дніпрі. Як би його не називали в різні часи:Кодак, Половиця, Єкатерінослав, Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ або Днєпропєтровск, Січеслав, останні
часи від Совєтів в народі живе одна єдина назва міста - Днєпр, або українською Дніпро...

неділя, 5 квітня 2015 р.

Новий Кодак, Нові Кодаки, Нові Кайдаки

Новий Кодак, Нові Кодаки, Нові Кайдаки — історична місцевість Дніпропетровська, колишнє місто, центр Кодацької паланки Запорозької Січі.
Розташована на правому березі Дніпра у прирічковій долині на 10 км вище по Дніпру за центр Дніпропетровська, в західній частині міста, на півночі Ленінського адміністративного району міста.

Історично був важливим місцем перетину Дніпра торговим шляхом з Полтавщини на Січ перед Дніпровськими порогами.
Уже наприкінці XVI — на початку XVII століття поблизу Нового Кодака концентруються запорізькі козаки з родинами, так звані «гниздюки», які займалися конярством, скотарством і хліборобством. Новий Кодак, можливо був заснований переселенцями з Кодака. Та скоріш за все село вже існувало і згодом на родючих землях Нового Кодаку мешкали будівничі польської фортеці Кодак, а згодом тут були сховища, резерви і городи міста Кодак. Рік заснування містечка можна назвати приблизно 1600–1635 роки. Історик Катеринославской єпархії єпископ Феодосій (Макаревський) уважав, що Новий Кодак з парафіяльною церквою існував уже в 1650 р.
1656 року у листі Богдана Хмельницького Новий Кодак згадується як центр, звідки посилали універсали. Відомий історик Аполлон Скальковський стверджував у середині XIX сторіччя, що до 1656 року Запорожжя вже ділилося на 5 паланок, серед яких була й Кодацька, але точної дати появи укріпленого міста Нового Кодака він не називає.
Значення Нового Кодака, як міста перевозу через Дніпро — останнього перед Дніпровими порогами було надзвичайне велике. Майже всі торговці солі, що йшли з Січі, Прогной і Криму до Руського князівства (Гетьманщина) і Московщину. а також подорожні до Дону йшли через Кам'янський перевіз. З іншого берегу містечка було козацьке селище Кам'янка.
З 1734 року, після остаточного переходу запорожців під російський протекторат, значення Нового Кодака в кордонах Запорізьких вільностей поступово збільшується. По відомостях, знов-таки Феодосія (Макаревського), близько 1750 року Новий Кодак іменувався «містом паланочним», тут перебували паланочний полковник, осавул і військова канцелярія Кодацької паланки, соборна церква святителя Миколи із двома священиками. Значення Нового Кодака як центра паланки визначалося його зручним місцем розташування на «битому козацькому шляху», що, природно, залучало промисловців і торговців. Після зруйнування Кодацької фортеці значення старого Кодаку занепало. Містом Кодак називалися Нові Кодаки, який був центром Кодацької паланки.
З початком будівництва Першого Катеринослава на річці Кільчень 1777 року у Новий Кодак переводиться Слов'янське духовне правління (Слов'янськом називали місто Нікополь у яке було перенесено центр зі зруйнованої столиці — Нової Січі).
У 1776–1783 роках у місті Кодак були повітові установи Саксаганського повіту, що обіймай північну частину Кодацької паланки. У 1783 році Новий Кодак став центром Новокодацького повіту.
На 1779 рік Новий Кайдак мав велику фортецю з трьома дерев'яними вежами, валами, обгородженими плетеними турами, касарні, пороховий льох та інші військові споруди, дві церкви, православне та єврейське кладовища (отже й синагогу), військову канцелярію, церковне правління, школу, шпиталь. У ньому проводилися три ярмарки на рік, тобто були: ярмарковий майдан, крамниці, шинки, заїжджі двори, різні майстерні, потрібні для обслуговування ярмарку. Звичайно, були майстерні, які працювали і на ринок. Так, за спогадами Микити Коржа, Лазар Глоба мав у Кодаці майстерню, у якій працювало п'ятнадцять кравців. Були млини, винокурні й інші виробництва із переробки сільськогосподарської продукції. Була значна переправа через Дніпро, себто існували пристані, місця для зберігання суден взимку та інше.
Населення на 1779 рік становило десь до 4 тисяч осіб. У то же час у Половиці мешкало десь понад 1,5 тис. осіб. У Лоцкам'янці — близько 500 осіб; а в Старих Кайдаках — десь 1200 осіб.
7 і 8 травня 1787 року в місті ще знайшли де розмістити великий почет Катерини II, а будинок священика Кіндрата виявився придатним, навіть, для розташування австрійського імператора Йосипа II. Щодо церковного будівництва, то згідно з наявними свідченнями, усі церкви були дерев'яні. Переважно вони були трикамерні, одно- або триверхі. Є свідчення про добудову церкви Святого Миколая у Новому Кодаці з новим боковим вівтарем.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1800 осіб, налічувалось 251 дворове господарство, існували православна церква й 2 лавки[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2140 осіб (1061 чоловічої статі та 1079 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].
1920 року УНР був заснований Кодацьки район. який більшовицькі окупанти переіменували в Ленінський.
Сучасне населення — десь до 15 тисяч осіб в самих Нових Кодаках, а коли рахувати весь район то в декілька разів більше.
Головна вулиця містечка — проспект Свободи, є частиною стародавнього шляху з Києва на острів Хортицю. Він проходив через придніпровську частину Таромського, далі йшов по сучасній вул. Моніторна і Сухачівці, по сучасній вул. Братів Трофимових у Діївці.
Новокодацький шлях зараз це проспект Нігояна, колишній Калініна.
Народні назви окремих поселень цього району були ще Чечелівка та Шляховка. Всі вони розташовані навколо колишнього Брянського заводу і до революції давали основних робітників на цей завод Зараз завод носить назву ЄВРАЗ і належить окупанту, що веде війну проти України.
Уже вкотре повторюється історія в якій українців нищить росіійський сусід...

матеріал з ВІКІПЕДІЇ

Немає коментарів:

Дописати коментар