Місто на Дніпрі. Як би його не називали в різні часи:Кодак, Половиця, Єкатерінослав, Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ або Днєпропєтровск, Січеслав, останні
часи від Совєтів в народі живе одна єдина назва міста - Днєпр, або українською Дніпро...

четвер, 3 вересня 2015 р.

ПО СЛІДАХ ГРОМАДСЬКИХ ОБГОВОРЕНЬ

На тернистий шлях спротиву вийшло організоване не ОПА. а ціле кодло ворогів всього українського.Всіх не перерахувати. Комуняки зарядили дві газети "Горожанін" та Город дп юа. На кожне засідання ходили ці посланці і кожного незгодного з переіменуванням записували до своєї когорти, аби в потрібний час дати бій.Час цей прийшов на громадських обговореннях по райрадах. Але з ким же були єдині комуняки? Звісно . як завжди з ригами нинішніми. бувшими та колишніми. що дійсно організували, недолуго, а інакше вони не можуть. спротив і "каруселі" одних і тих самих "представників населення району", возячи їх з одного на другий . з другого на третій... Про шоу влаштоване Бейсбахом в двох районах, де він щовиборів гречкосіє. багато вже написано.На одному з них, його адепти навіть дівчину тягали за волосся, бо посміла сказати щось всуперечь комуняцькій гидоті...Проте молодь все ж мала сміливість приходити на ці обговорення і без запрошень і навмисних штурмів виконкомів...Хіба що в Красногвардійку Кирило Дороленко привів своїх...Але і це звісно все в руслі передвиборчої агітації ригів не мало такої великої ваги, бо про те ніхто не показав і не згадав...Саме там молодь дала відсіч ригівським агіткам і сказала іншу думку, що було підкріплене виступом Олега Чистопольцева, одного з повернувшихся з АТО вояків... Ціль ригів була налаштувати проти переіменування, але той , хто завжди був проти, з ними все зрозуміло. а от ті. що стали зараз проти, слухаючи в маршрутках по радіо блєяння Вілкула та інших. то це не в силах навіть "Самозахисту" перемогти...Допоки ЗМІ в руках окупанта, допоки культурою та освітою займаються окупанти, ми так і будемо питати дозволу щось переіменувати...Зараз дозвіл є, але облудна влада . прийнявши закон, розтягнула це переіменування і боротьбу з декомунізацією на рік, а то і більше. Це не боротьба, це тагнути кішку за хвоста називається...Так що ж задумала наша місцева влада окупаційна? Просто спустити це все на гальма.Як це зробити? Зробити чисельність комісії такою, що ніколи не збереться кворум, але не тут то було. Завдяки майданівцію Вадиму Шебанову, узнику совісті на 5 діб, помимо власної волі, зараз тодішня образа мабуть пригадалась і він включив частину майданівців до складу комісії, вигнавши звідти комуняцького ідеолога окупації України , та перекручувача історії на комуняцький лад , поки ще працюючого в музеї Яворницького, антиукраїнця пана Кавуна...Хоч той і бігав по ТБ та представлявся там діючим членом комісії, член залишився лише в його штанях... Лише завдяки кворуму, майже на всіх засіданнях комісї , удалось просунути і виконати величезну частину праці. Завдяки обговоренням в райрадах. з кожного обговорення в усіх районах були отримані цікаві пропозиції і більшість з них були враховані комісією і будуть завтра винесені на голосування, для подання в списку разом з пропозиціями, по яких зауважень не поступило...Так що не все ще втрачене і повільно, але криголам декомунізації розчавить кригу навколо нашого міста і вийдемо на нову землю свободи і процвітання
Irina GolovkoСамозахист підприємців
САМОЗАХИСТ ПІДПРИЕМЦІВ
Не говори ОПА, пока не перескочишь, или сказ о том как демократы город переименовывали.
Когда несколько лет назад ОО « Самозахист підприемців» вышла с инициативой переименовать центральный проспект города в проспект Александра Поля, в положительный результат верилось с трудом. Хотелось очень, а верилось с трудом. Ожидалось мощное сопротивление со стороны прокоммунистически настроенной власти. Предчувствия не обманули, и мощный поток брани, вылившийся на голову предпринимателей, посягнувших на самое святое – на самого Мордехая Леви, известного в простонародье под именем Карла Маркса, прямо зашкаливал. Впрочем, явно заказное, матерщинное шоу предпринимателей не остановило, и было быстро собрано более 3-х тысяч подписей в поддержку инициативы, а заодно и пять тысяч гривен в придачу, так сказать в « пику» орущим о грядущих непомерных финансовых затратах. Инициативу, неожиданно для власти, поддержали и жители города, 29% которых в прямом эфире одного из телеканалов выразили готовность даже пожертвовать на переименование свои собственные деньги. Скрипя сердцем, в поддержку выступил даже мер города И. Куличенко. Казалось, вопрос будет решен, но как только дело дошло до вынесения на сессию городского совета,начался откровенный саботаж со стороны депутатов.
Аналогичная история повторилась и в 2014 году, когда ОО « Самозахист підприємців»,собрав еще две тысячи подписей, повторно подняла вопрос о переименовании. Стало ясно, что кто-то очень не хочет, что бы с лица города исчезло напоминание о кровавом коммунистическом прошлом.
Все изменилось в 2015 году, когда Верховная Рада Украины приняла Закон «Об осуждении коммунистического и национал-социалистического (нацистского) тоталитарных режимов в Украине и запрет пропаганды их символики», или говоря простым языком – закон о декоммунизации. Стало ясно, что, наконец - то появилась возможность увековечить память великого земляка. Но..
Для исполнения закона в городе была создана комиссия по переименованию, состоящая из 49 человек. Естественно, что « Самозахист підприемців», учитывая его опыт, в комиссию никто не пригласил, видимо, просто решили обойтись без « сопливых».
Но как бы там ни было, а члены комиссии быстро расхватав вместо булав маковые головки, расселись каждый на свой бугорок и начали меряться у кого они больше. Уж очень каждому хотелось самому вершить историю.
Какова была подготовка у членов комиссии,и по какому принципу их отбирали - неизвестно, но говорят в состав вошли даже несколько профессоров. Однако вериться в это почему то с трудом. Без долгих раздумий А. Полю в проспекте К. Маркса было отказано. Вердикт был до безумия прост – мы создаем украинский город, а Поль – иностранец. На изумленное – как иностранец? Его мать из рода Полетики и приходилась внучкою самому наказному гетьману Павлу Полуботку! Последовало хлесткое – а еще он служил…царскому правительству!!!
Очевидно, с такими же мерками подошли и к другим, а потому на карте не нашлось места для Г.П. Алексеева, для Кудасова, для семьи Алексеенко и многих, многих других…
А потом был парад провалов на общественных слушаниях во всех районах города. Раз за разом «возмущенные общественники» разбивали в пух и прах предложения комиссии, в очередной раз подтверждая – Вчерашний раб, уставший от свободы, возропщет, требуя цепей!\ Максимилиан Волошин «Китеж»\ Энтузиасты, работающие за идею,так и не сделали выводов из опыта « Самозахист підприемців», ине поняли, что против них выступает не общественность, а хорошо организованный враг. Еще до того,как комиссия, закончила свою работу, представители так называемого ОПА блока создали во всех районах города структуру, работающую против переименования. Руководителям районных подразделений платили по 7.5 тыс.гривен, а рядовым членам – по 2-3 тысячи, в зависимости от результата работы. И результат был налицо. Деньги в очередной раз победили идею, а единственная организация, которая была способна переломить ход событий, была отвергнута активистами переименований в угоду собственным амбициям.
Такова вкратце печальная история о либералах, задумавших переименовать город, но так и не сумевших , потому что на их тернистом пути откуда ни возьмись, появилась ОПА.
P.S. Заканчивая статью, почему то не удается избавиться от ощущения,
что в последнем предложении явно не хватает буквы « Ж». Куда бы ее вставить?

Немає коментарів:

Дописати коментар