Місто на Дніпрі. Як би його не називали в різні часи:Кодак, Половиця, Єкатерінослав, Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ або Днєпропєтровск, Січеслав, останні
часи від Совєтів в народі живе одна єдина назва міста - Днєпр, або українською Дніпро...

субота, 11 квітня 2015 р.

ЯК ФАЛЬШУЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

НА САЙТІ, ЩО ПІД ВИГЛЯДОМ ПРАВДИ ПРО МІСТО СІЧЕСЛАВ ПОДАВ БРЕХНЮ СПРОБУЙТЕ ПРОЙТИСЬ ЗА ПОСИЛАННЯМИ ВНИЗУ. Про назву Січеслав є багато інформації з історичного музею імені Яворницького, але тут жодного посилання на істориків цього музею немає.

Тетяна Цимлякова повідомляє наступне про звільнення міста в 1919 році

«Ті події газетою «Республіканець» були названі «днем перемоги», а самі війська, які відновлювали владу Директорії, – геройськими. Журналісти місцевих газет тоді писали: великий символ у тому, що Катеринослав, серце козацької землі, визволив саме полк під назвою «січових стрільців», і громадськість підтримала пропозицію про перейменування міста на Січеслав. Але ми знаємо, що ця назва не стала офіційною, а була поширена тільки в колах української громадськості. Вперше про події тих років було розказано в експозиції 5-го залу нашого музею в 1997 році, коли вже про це стало можна говорити. Саме тоді ми, музейні співробітники, разом з університетськими колегами почали досліджувати цю тему», – розповідає науковий співробітник музею.


А тепер подивіться на сайті що скопійований внизу








Історія назв Дніпропетровська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.





Дніпропетровськ — місто в Україні, адміністративний центр Дніпропетровської області. Власне, однією з найбільш суперечливих сторінок цього міста є історичні назви головних поселень на його території й історія їх перейменуваннь.

До 1784 року

За середньовіччя на території міста існувало декілька значних міст:
  • Пересічень - 9-13 сторіччя, столиця руського племені уличей, слугував торговим центром - одним з головних перевозів через Дніпро у степах (південніше Дніпрових порогів існувавКрарійський перевіз)
  • Монастирськ - монастирське місто-замок 10-13 сторіччя за християнської доби Київської Русі[2]) - християнський центр, що пов'язував християнську метрополію України - Візантію з новим місіонерським центром - Києвом; Грецький монастир на Монастирському острові з містечком на протилежному березі у сучасних Каміннях
Поселення на території сучасного Дніпропетровська до заснування Катеринослава
Поселення на території сучасного Дніпропетровська до заснування Катеринослава
До 1787 року на території сучасного міста і околиць відомо декілька поселень і міст, які виникли у козацьку добу:
  • 1500 (або 1524) — торгівельний центр бродників й згодом запорозьких козаків місто Самар (Самарь, Самара) — у пониззі р. Самари. Занепало у 1688 р.
  • 1564 — відомі козацькі курені у Таромському, з 1704 — слобода;
  • 1596 — відомий перевіз Кам'янка через Дніпро;
  • 1600 — відомі Богородицькі хутори (тепер — м. Підгороднє)
  • 1635 — поляки заснували фортецю Кодак, поряд виникло містечко — центр Кодацької паланкиЗапоріжжя. Фортецю було зрито за умовами Прутського трактату 1711 р. Слобода відновилася близько 1734-35 рр. (Старий Кодак).
  • 1648 — відомий хутір Обуха (теперішня Обухівка (Кіровське));
  • 1650 (або 1660) — відомий Новий Кайдак (центр паланки, а в 1784 — 1797 рр. частково виконував функції губерського міста під назвою Катеринослав-ІІ);
  • 1688 — поряд з козацьким містом Самар (центр запорізької паланки) московським урядом засновано Богородицьку фортецю і посад — Новобогородицьк — першу російську колонію на запорізьких землях. Козацьке населення м. Самар розійшлося сусідніми селами. Проіснувало до 1793 р., коли його залишки були переведені до сучасного Новомосковська (Новоселиці)
  • 1740-ві (або 1770-ті) — біля першого порогу засновано поселення лоцманів — Лоцманська Кам'янка;
  • 1743 — 1795 — існувала слобода Половиця. Зникла внаслідок розбудови на її вулицях Катеринослава, який було засновано 1787 р. у ній а також на горі над Половицею. Тепер — центр м. Дніпропетровська.
  • 1744 — засновано Мануйлівку (в подальшому — також Поповка);
  • 1760 — ті — відомий хутір Чаплі;
  • 1770 — засновано Сухачовку;
  • 1775 — засновано Діївку;
  • 1776 — засновано Одинківку;
  • 1784 — відома Мандриківка;
В 1775 році, після чергової переможної війни з Османською імперією, запорізьке козацтво за непотрібністю було ліквідовано, а землі Запоріжжя увійшли у склад Азовської губернії. Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати Катеринослав, заснований 1776 року на річці Кільчень.

Новий Кодак

За свідченнями історика XIX ст. Ф.°Макаревського, у 1645 р. в містечку Новий Кодак стараннями місцевих мешканців було побудовано дерев'яну церкву св. Миколи. Цю дату можна вважати початком міста Дніпроптеровська. Наприкінці XVII ст. — початку XVIII ст. Новий Кодак почали заселяти сімейні козаки. У 1704 р. біля Нового Кодаку з'явилося нове поселення — Таромське, а пізніше Сухачівка, Половиця, Діївка. В середині XVIII ст. Новий Кодак був велелюдним містом, центром Кодацької паланки Підпільненської Січі. За переписом 1754 р. в ньому проживало близько 4000 мешканців. В Новому Кодаку тричі на рік відбувалися ярмарки, діяло десятки ремісничих майстерень. У 1760-х роках в містечку з'явився стаціонарний ринок.
Усталений уклад запорозького міста Новий Кодак міняється після ліквідації Підпільницької Січі у 1775 р. Паланкова старшина ліквідується, замість неї в Новому Кодаку з'являється воєвода та городничий. У 1776 році Новий Кодак перетворюється на місце перебування адміністрації Саксаганського повіту Новоросійської губернії Російської імперії. Більше 10 років (з 1776 р. до 1789 р.) Новий Кодак виконував функції повітового центру Саксаганського (з 1783 р. — Новокодацького) повіту. Тут також була резиденція Слов'янського і Херсонського духовного правління. В останньому десятиріччі XVIII ст. органічний розвиток міста Новий Кодак був штучно перерваний діями російської влади. В середині 1780-х років російська імператриця Катерина ІІ звеліла почати будівництво Катеринослава на правому березі Дніпра біля Кодаку. В описі Катеринославського намісництва за 1784 р. вказувалося, що Катеринослав засновується з містечка Новий Кодак. З появою Катеринослава починається імперський етап розвитку Дніпропетровська. За інерцією з 1785 р. по 1791 р. в Новому Кодаку розміщувалася адміністрація міста Катеринослава і повіту, а сам Новий Кодак в церковних і світських документах називався Катеринославом.
Протягом першої половини 1790-х років адміністрація Катеринослава поступово виїхала з Нового Кодаку на нове місце (в район Половиці). У липні 1795 р. «сєлєніє» Новий Кодак (у 1793 р. мав близько 2000 мешканців) було приєднано до «міста» Катеринослава (у 1793 р. мав біля 800 душ населення). Подібне було зроблено і з новокодацькими ярмарками. У серпні того ж року кодацьку поліцію було підпорядковано катеринославській, а казенним селянам запропоновано записатись в купці чи міщани. З 355 дворів Новий Кодак залишила 121 родина. У 1796 році був відкритий наплавний міст біля Катеринослава, який звів нанівець значення Новокодацького перевозу.

1784-1918 роки

Катеринослав

Офіційна історія Катеринослава розпочалась у 1776 році, коли було затверджено план будівництва міста на річці Кільчень при її впадінні у ріку Самара. Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх повеней все заливалося водою, що призводило до спалахів епідемій, а найголовніше — місто було далеко від судноплавного до початку порогів Дніпра.
Дніпропетровськ (Катеринослав) на мапі Шуберта, приблизно 1888 рік
Дніпропетровськ (Катеринослав) на мапі Шуберта, приблизно 1888 рік
Це призвело до того, що наказом Катерини II від 22 січня 1784 р. Катеринослав перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість слободиПоловиця.
Катеринослав 1 в свою чергу було перейменовано наНовомосковськ.
Російська імператриця Катерина II мріяла збудувати «Південну Пальміру» — столицю Російської імперії, порівнюючи Санкт-Петербург — «Північна Пальміра». Планувалось побудувати вищий (132 м) за папський собор Петра і Павла в Римі (Ватикан). (Але — величезним планам не було дано збутися; вони були забуті коли Катерина ІІ померла). Урочисте заснування імператрицею собору відбулося 9 травня 1787 р. Будівельники встигли закласти величезний фундамент (нині — Жовтнева площа Дніпропетровська). Це ще одна дата заснування міста: 1887 р. городяни святкували 100-річчя міста.
Деякий час між двома Катеринославами частина губернських установ була розташована у старовинному Новому Кодаку.
1789 р. було засновано німецькі колонії по Самарі — Кронгартен (нині — східна частина м.Підгороднє), Йозефсталь (нині — Самарівка), Фішерсдорф (нині Рибальське — частина Ігрені). У гирлі Сури було засноване колонію Ямбург1794 р. було засновано перше промислове підприємство — суконну фабрику (біля теперішнього вокзалу). 1796 р. було засновано с. Краснопілля.

Новоросійськ

У 17961802 за бажанням імператора Павла І місто носило назву Новоросійськ, проте після отримання імператорського трону Олексанром І, онуком Катерини II у 1801 році місту була повернена стара назва.

1918-1926 роки

Січеслав

Ця назва пропонувалася у 1918 році Центральною Радою, проте через її усунення не була реалізована. В часи української революції 1917-1921 років цю назву використовували про-національні українські сили, та представники української інтелігенції. На сьогоднішній день ця назва є найбільш поширеною серед українських націоналістів, в тому числі й жителів самого Дніпропетровська, та деяких про-українських сил. Зокрема, у вересні 2011 року у Верховній Раді вже пропонувалося перейменувати місто в Січеслав[4]. Назву "Січеслав" використовують багато видань та громадських організацій на Дніпропетровщині, зокрема створена під час Євромайдану громадська організація "Майдан Січеслав"[5].

Краснодніпровськ

Одна з альтернативних назв Катеринослава, запропонована місцевим радянським урядом у 1924 році, проте така назва не знайшла підтримки у радянської влади в Москві. У цей час також обговорюються варіанти назв "Ленінослав", "Металіст" та "Краснорурськ".

від 1926 року

Дніпропетровськ

20 липня 1926 року Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ[6] (на честь діяча комуністичної партії місцевого походженняГ.І.Петровського). Поступово, у другій половині ХХ ст. таку довгу і не дуже зручну назву витісняє "народна" назва - "Дніпро" (рус. "Днепр"), зараз практично все[Джерело?] населення міста називає його саме так.

Примітки

  1.  У 1776-1784 роках існував 1-ий Катеринослав(-Кільченський))
  2.  Михаил Шатров (Михаил Штейн); «Город на трёх холмах»; 10 сторінка; Издательство «Промінь»; Днепропетровск; 1969 рік; 7-3-3/70-69М
  3.  У 1776-1784 роках існував 1-ий Катеринослав(-Кільченський))
  4. http://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-hochut-pereymenuvati-25-mist-v-tomu-chisli-dnipropetrovsk-i-kirovograd.html
  5. http://diyaty.org/detailinfo/2647
  6. Постановление Президиума ЦИК СССР от 20 июля 1926 года «О переименовании гор. Екатеринослава в „Днепроетровск“, ст. Екатеринослав в ст. „Днепропетровск“ и Екатерининской ж. д. в „Днепропетровскую“ ж. д.»

Немає коментарів:

Дописати коментар