Місто на Дніпрі. Як би його не називали в різні часи:Кодак, Половиця, Єкатерінослав, Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ або Днєпропєтровск, Січеслав, останні
часи від Совєтів в народі живе одна єдина назва міста - Днєпр, або українською Дніпро...

понеділок, 3 грудня 2012 р.

Відкритий лист громадянина України



Відкритий лист громадянина України, вболіваючого за майбутню долю свого міста та своєї країни, до всіх таких же співгромадян.

     Як це могло трапиться, що через 21 рік незалежнисті, наше місто і область опиняться у чорному списку таких антіукраїнських, смердючих про-радянським старим, одним з люмпенміст країни, як Донецьк, Луганськ, Миколаїв, Харьків, Одесса, Крим, Херсон?
     Як це могло трапиться, що ПР набрала більше,ніж 35 %,комуняки - майже 20 %, "Батьківщина"-18%,"Свобода"-десь біля 6% (Данні ЦВК по Дніпропетровскій області)?
     Як це могло трапиться, що через 21 рік незалежнисті всі мажоритарникі від нашої області у Верховній Раді є членами ПР, причому Царьов ,який відзначився тим,
що у минулій Раді з'являвся на засідання для бійок, як досвідчений вуличний боєць де брав участь у всіх бійках з опозицією?

      Як це могло трапиться, що через 21 рік незалежнисті ці українофоби, не знаючи державну мову і не маючи ніякого бажання ії вивчити, будуть представляти майже міл'ьон громадян у вищому законодавчему органі нашої країни?
    Як це так?
    На мій погляд, відповідь на ці і інші дуже звучні запитання треба шукати в нас самих, в той громаді, яка тут мешкає.
    Мої опоненти можуть говорити, що ми жили і живемо за часи крімінально-комуняцької бандицької влади, що в країні нема верховенства права, що всі караючи органи: суди, прокуратура, міліція є корумповані і виконують просто накази цієї злочинної влади, що зараз в країні переважно існують два класа : це бандіцько-комуняцько- олігархічний, сконцентрувавший в своїх руках всі грошові, матеріальні та інші життєвоважливі артерії нашої країни, та сіра товпа жебраків-рабів, ментально живущих ще в радянському союзі, де вони виховувались тією ж самою злочинною комуняцько-бандицькою владою на утопічних догмах і стереотипах,що середній клас ще не сформувався, що 21 рік це занадто мало для цього і потрібен ще деякий час.
     Мої опоненти можуть висувати і інші аргументи на захист того,чому так трапилось. Але факти  це уперта річ.
    Комуняки(бувші,перефарбовані, у яких червоний, молоткастий, серпастий лежить вдома у столі, а нині вони члени партії регіонів, і свіжі), які вчинили злочини не тільки проти свого народу, а ти проти усього людства(по різних оцінках комуністичні режими знищили біля 110 мільонів людей,що більше ніж загиблих за усі війни і крестові походи), панують у районих, міській та обласній радах.Як так? Пройшов 21 рік!
   Що ми будували весь цей час?Яке суспільство? Що робили весь цей час у нашому місті демократичні,національно орієнтовані і інші патріотично настроєні сили, прозахідно навлаштовані? Чим вони займались? Що зробили особисто В.Ющенко з "НашоюУкраїною", Ю.Тімошенко з "Батьківщиною",А.Яценюк з "Фронтотм Змін",О.Тягнібок зі "Свободою" для будівництва единого народного демократично-патріотичного фронту, який міг би об'єднатине не 30-40 чоловік, які добровівльно виходять на акції протесту до парка Глоби, а десятки тисяч громадян?
    Як не бачив так звані опозійні до ниньошньої влади сили на мітінгу на захист ТВі(крім"Свободи"), ні на протесту про прийняття Верховною радою закону "Про наклеп" , ні на інших заходах демократичних сил міста проти правячої хунти бандюків-комуняк.
Про яку опозіцію взагалі може ідти мова, якщо вона складається із зрадників(скільки їх за ці роки стали "тушками" і перебігли в"Регіони","Сильну Україну" та інши новоутворення у всіх районих,міськой та областной радах),які дружать з владою , щоб забезпечити свій бізнес(скільки разів Павелко виходив на мітінги?),які повністью втратили довіру народу до себе.
    Про якоий захист "рідної мови" може ідти річ ,коли вони і самі ії не знають, і не мають жодного бажання ії вчити,коли вони виступають на сесіях міськой та обласной радах на російськой мові, коли вони навіть на мітінгах не говорять державною мовою.
    Я можу впевнено сказати, що на опозіційних силах, і в першу чергу на ії представниках у виконавчій владі, лежить велика провина в тому що в кіосках преси нашого міста нема жодної газети або журналу на українській мові.І я не впенений , що всі вони знають слова нашого гімна.(В Америці ти не отримаєш резіденство, поки не здаш іспит, в який входить обов'язкове знання слов та музики гімну держави.)
    Я гадаю 80 відсотків депутатів Верховної Ради не знають ні слів Гімна України, ні то, хто їх автор). Що до громадських організацій , яких ,як мене запевняють, в місті десь сотня, то, як на мене, ця цифра мабуть існує тільки на папіру десь у мінюсті. На акціях та мітінгах за участю опозіційних сил , де стояло якесь важливе для країни питання , представників громадських організацій або зовсім не було,або була кількість, яку можно було порахувати на пальцях однієї руки.
    Теж ж саме можно сказати о "Свободі" та "Удару". Ці опозіційни сили в нашому місті та області ще дуже слабкі і проявляють поки що дуже низьку активність. Кожна громадська організація вирішуе свої вузько-спеціфічні цілі і збирає декілька десятків громадян на свої  акції.
   Дуже часто вони проходять в маленьких, за площєю містах , без належної інформаційної підримки, окрім того, 99 відсотків громадян нашого міста та області не мають жодної інформації про всі ці заходи(Я хочу дуже подякувати від свого їмені та інших наших громадян , які спілкуються в соцмережах, Олега Черненко, який робе бесцінну дуже велику справу. по поширенню в інтернеті інформації о багатьої протестних громадських заходах в нашому місті та області).
    Проте в сьогоденні є ще дві дуже важливі та жахливі речи, які відіграють вирішальну роль в цій сітуації, яка склалась, з демократією та народовладдям в нашому місті та області :
   Перша, це тотальний контроль усієї масмідії в руках бандицької влади(Відповідальність за це повністью лежить на продажних, прислуговуючих цю бандицьку владу,труслівих журналістах,які коють злочин не тільки проти свого народу ,але і проти своєї совісті.)
    Друге, це пострадянський совковий менталітет нашого народу - ЖАХ, який не можна собі уявити у самому страшному сні.Повна байдужість до усього , що діється вокруг тебе, страх, не віра в себе, у свою властну силу , у те , що ти сам здатний змінити своє життя на краще, стереотипи ненависті до всього західного і амеріканського, ізоляціонізм , віра в старі утопічні догми Маркса-Леніна, які були витягнути зі смітника історії, надія на сильну стальну руку, на те, що прийде якись добродій і тобі допоможе жити .
   Як доказ усього , що я сказав , наведу свіжий живий приклад із моєї практики.
    Під час акції по перейменування вулиці ім.Косіора на вулицю ім.Богдана Ступки я спитав у одного молодого чоловіка з дитиною на руках, про те як він відноситься до цієї ідеї. На що я почув відповідь:" А мені байдуже , яка буде назва вулиці, пусть вона зветься даже вулицей Гітлера". Тоді я його запитав , чи знає він , хто такий Косіор і яки злочини він скоїв проти українського народу. Він відповів , що приблизно знає, але йому все байдуже.
     Це лише один приклад.
     Що ж робити в такій сітуації , яка склалась у нашому місті , області та країні?
    Саме головне -діяти(як не пригадати гарний роман австрійського письменника Стефана Цвейга"Нетерпіння серця").
    На мою думку, треба негайно зібрати з'їзд усіх громадських організацій та всіх демократичних опозіційних сил і разробити план спільних дій на 2013-2015 роки, створити центральний коордінаційний штаб по керівництву ціх дій, організувати видання на українській мові та поширення по місту та області єдиної газети усіх опозіційних демократичних сил, почати інформаційну пропаганду по місту проживання, разгорнути широкомасштабну кампанію в соцмережах(facebook,twitter), зв'язавши всіх небайдужих до майбутньої долі нашої країни в єдину базу даних , яка буде знаходитися на єдином центральним сайтє опозіції , з обов'язковим повідомленням усіх , які будуть у цій базі данних , про негайні або будь-які дії опозіції. Свіжий приклад ,це події на північі Африці та на Близькому Сході , де соцмережи зіграли основну роль у поваленні тоталітарних режимів.Наша сила в єднанні.
    Ми повинні вивести на вулицю тисячи небайдужих , готових на боротьбу, на відстоювання своїіх законих прав громадян. Поразка опозіції - смерть нашей країни. Якщо ми будем діяти розрізнено, то влада буде діяти по основному принципу Макіавеллі:"Розділяй та володарюй".
   Я пам'ятаю той час, коли всі здорові опозіційни сили нашого міста та області об'єднались та вигнали за територію нашої області такого закорінілого бандюка-комуняку , як Яцубу.
    На мою думку , це ж саме можно зробити з донецькими холуями-бандюками Куліченко і Вілкулом
    Все це треба робити негайно.Завтра,коли на календарі буде 2015 рік , буде дуже пізно.
    Я точно не знаю ,скільки ще часу мені залишилось жити , но я точно знаю, що я хочу прожити його у вільній країні , де панує закон , де пануть західні демократичні цінності , де громадяни вільні у своєму волевиявленні, де народ контролює владу , яку обрав без підкупу, без сфальсификованих виборів, демократичним шляхом, де суди і прокуратура виконують свої основні функції, а не накази крімінально-комуняцької влади, де кожна людина може без страху висловлювати свою точку зору по тому або іншому питанню, де у ЗМІ працюють чесні журналісти , де все телебаченнє віщає на державній мові, де міліція оберігає моє життя від бандитів , а не заламує руки громадянам, які прийшли на мирний мітінг, я хочу прожити його в країні, де виконуються основні положення Декларації Організації Об'єднаних Націй : "Всі ми наділені з дня народження рівними правами на: життя,свободу,досягнення щастя.:

2 коментарі:

  1. Поразка опозіції - смерть нашій країні... (С)

    ВідповістиВидалити
  2. Як не дивно, нещодавно почув від опозиціонерів Дніпра, ОО бАТЬКІВЩИНА, ЩО В ОКРЕМОМУ РАЙОНІ вони перемогли, і це при тому, що була явна здача всіх округів по мажоритарці пройдисвітам з ПР.

    ВідповістиВидалити