Чому обрана така назва? Та біль бере за те, що українців женуть подалі від обласного центру, наче звільняючи місце для когось...На фоні поширюваних чуток про переселенців з Ізраїлю, приїзду президента їх у 2010 році, та заяви голови євреєв Дніпропетровщини Боголюбського зробити Дніпропетровськ столицею євреєв, все виглядає доволі цілеспрямовано...
Перша «Стопудівка» пройшла досить успішно: незважаючи на спеку, пил і крайній дефіцит тіні, настрої панували найпозитивніші. Практично кожні півгодини грав марш Мендельсона, знаменуючи створення чергової фестивальної сімейної пари, всюди походжали цілком задоволені люди різних віків, а дівчата масово одягалися в купальники, незважаючи на відсутність придатного для плавання водойми.
Автобуси на «Стопудовку» прибували практично кожну годину, і кожну групу новоприбулих зустрічав урочистий туш і вітання організаторів, що відразу створювало певний настрій, якісно підтримуване місцевим баром. Втім, крім бару також було достатньо розваг: можна було спробувати себе в ролі коваля, копьеметателя і лучника, а також отримати майстер-клас ходіння по х натягнутому тросу «без рук». Всі ці цікаві заходи супроводжувалися виступами музикантів і місцевих груп: можливо, трохи громковато, але чому б у степу і не покричати ..
Крім того, для інтелектуалів працював спеціально створений «музей» - з великою кількістю книг, знайдених у місцевому покинутому селі, вишивками та іншими експонатами різної цінності. Романтично ж налаштовані товариші могли зареєструвати свої відносини, не сходячи з місця: працював спеціальний Палац одружень.
Було багато й інших розваг, гостей і заходів. І нехай не всі пройшло гладко, їхати було далеко і важко, а намети довелося ставити практично на осонні, настрій гостей і учасників було по більшою мірою чудовим
Немає коментарів:
Дописати коментар