Місто на Дніпрі. Як би його не називали в різні часи:Кодак, Половиця, Єкатерінослав, Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ або Днєпропєтровск, Січеслав, останні
часи від Совєтів в народі живе одна єдина назва міста - Днєпр, або українською Дніпро...

понеділок, 26 листопада 2012 р.

Про гроші та переіменування вулиць катів.

   Зазвичай нам дорікають, що доведеться витратити багато грошей на переіменування навіть однієї вулиці.
Звісно якісь витрати будуть зі сторони держави. але не громадян. Проте виплати ці за українськими законами можуть бути розподілені на доволі довгий термін - до 10 років.
   Щодо витрат, то що ми бачимо в нашому реальному житті?
За минулий 2012 рік переіменовано у місті 8 вулиць , що коштувало державі трохи більше 90 тис.грв., що не іде ні в яке порівняння з міліонними витратами на аллею 80 рокків Дніпропетровщини. наприклад.
   Влада яку ми, мешканці міста, обирали, чи витрачає вона кошти на потреби городян, чи на щось інше, не таке нагальне, або взагалі непотрібне?
   Бачимо ж ми наступне.

  Приїздить приватна особа з сусідньої держави, що колись знищила безліч українців і саму згадку за Запорозьку Січ майже знищила, з прізвищем Затулін у місто і його зустрічає не остання людина в "місцевій еліті" народний депутат Царьов.
  Той нащадок колишніх окупантів кидає з барського плеча 4 тис доларів на стіл, супроводжуючи наказом, щоб стояв макет пам'ятника Катерині ІІ у музеї. А Царьов веде Затуліна до музею і зустрічає його там директор музею ім.Яворницького особисто, водячи по залах.
   Яворницький там у труні попід музеєм перевертається від такого знущання над ним, його пам'яттю та пам'яттю запорозького козацтва, увічненню історії якого він присвятив все своє життя.
   Так зараз добивають ще один цвях у труну Яворницького і готують навіть виставку присвячену Катерині ІІ.
    А як же? Адже не ми, городяни міста попрохали те зробити, те наказав нащадок окупантів пан Затулін, і полились гроші державні на виконання забаганки однієї приватної особи, а не городян міста, що мають за Конституцією України право влади...
   Що ми бачимо далі?
   Захотілось іншій державі, що знищувала українців відновити символ панування тут Польщі, на наших порогах, фортецю Кодак. Так це вже зустріли з готовим проектом, як показали вчора по телебаченню місцевому. Якщо хто не знає. то проект цей коштує немалих гРошей і городян, чи витрачати на нього гроші навіть і не спитали. Правда делегеція була напівдержавницька і можна те діло прикрити державними справами та налагоджуванням добросусідських відносин, та і якщо її зробити такою, як у Запоріжжі, за наповненням, з козацьким історичним напрямком, а не польським. тоді лише цю справу могли б підтримати і городяни. Так чого ж не спитали, чи хочуть городяни витратити величезні гроші на це, чи ні?
   Як бачимо навіть на такі проекти, в міста гроші є і доволі таки величенькі.
    Що ж зупинило нашу міську владу у виконанні Закона України про переіменування вулиць катів на більш пристойні назви?
   Не гроші тому причина.
   Відчуття меншовартості.
   Так, саме від відчуття меншовартості  Голова адміністрації області у нас зветься "губернатором".
   Саме від відчуття меншовартості  Голова міста у нас зветься "мером".
   Соромляться вони цього простого і цілком достойного звання ГОЛОВА.
   Але ж ця назва має таке ємне і величне значення, це звання вказує на людину, що має величезний розум і хист, що люди удостоїли його ним, обравши, як ми знаємо неодноразово.
   Пишатись своїм ми так і не навчились від часів Шевченка.
   Тож давайте перевернем це, переборимио свою меншовартість і зробимо велику справу. для початку приберемо хоч би одну назву ката з нашої вулиці, що досі носить ім'я Косіора, який знищив, разом з іншими, як підтвердив суд, міліони українців.
"13 січня 2010 своїм рішенням Апеляційний суд Києва підтвердив висновки слідчих Служби безпеки України про організацію вчинення в 1932-1933 роках на території УРСР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму - Йосипом Сталіним, В'ячеславом Молотовим, Лазарем Кагановичем, Павлом Постишевим, Станіславом Косіором, Власом Чубарем і Менделем Хатаєвичем - геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення.
21 січня 2010 рішення суду набуло чинності."
   Тож будьмо достойними синами своїх батьків і нащадками предків козаків і відновимо справедливість хоча б на теренах власного міста.
Слава Україні!
PS


Був на пресконференції, враження від організації чудові.

Общественные организации Днепропетровска собрали около 600 подписей горожан и требуют от горсовета переименовать улицу Косиора. Они хотят, чтобы эта улица носила имя Героя Украины Богдана Ступки. Об этом они сообщили на пресс-конференции в медиа-центре «ДНЕПР-ПОСТ».
«23 ноября мы отправили в горсовет официальное обращение от имени 12 общественных организаций Днепропетровска с предложением взять инициативу по переименованию на себя. Ответ на наше обращение должен прийти в течение 10 дней. Сейчас мы ждем от власти шаг в сторону нашей инициативы и предлагаем Ивану Куличенко организовать слушания. Если власть ответит отказом, мы будем сами созывать общественные слушания, но для нас это будет сложнее»,— сказал координатор ОО ГРАД Сергей Карноза.
По словам координатора ГРАДа, эта акция продолжается уже около года. 16 февраля в повестку дня сессии Днепропетровского горсовета был включен вопрос о переименовании улиц Косиора, Постышева и Чубаря, поскольку установлена причастность этих лиц к организации Голодомора 1932–1933 годов в Украине. Общественные организации развернули кампанию, информируя граждан о преступлениях Косиора, и собирая подписи за переименование улицы.
«Мы общались с жителями улицы Косиора, информировали их о юридических аспектах переименования, объясняли какие им необходимо менять документы. Больше всего людей интересует бюрократически-юридический аспект этого дела. На сегодняшний день у нас есть уже около 600 подписей, которые мы собрали на этой улице и у всех днепропетровцев»,— добавил Сергей Карноза.

http://34.ua/news/society/13348-dnepropetrovskie-obschestvenniki-sobrali-600-podpisey-za-pereimenovanie-ulicy-kosiora.html



Переглянув тільки но в новинах 9 каналу звіт, і побачив те, що і очікував побачити, тенденційність провладного каналу і нічого більше.

Громадські організації наполягають на перейменуванні вулиці Косіора (ВИДЕО)

27 ноября, 2012 19:48
Вулиця Бульварна, імені Петра Калнишевського чи Богдана Ступки. Такі варіанти були у громадських організацій Дніпропетровська, коли мова пішла про перейменування вулиці Косіора.
Зупинившись на останньому варіанті та зібравши 600 підписів «за», вони написали листа до мера Куліченка. Просять підтримати їхню ініціативу та прибрати темну пляму – вулицю Косіора – з мапи нашого міста. Все тому, що він причетний до Голодомору 33-го. Зараз активісти, які вже більше року мріють змінити назву вулиці, чекають відповіді від мера Івана Куліченка:
«Якщо влада говорить — ні, тоді ми діємо як громадськість, у нас для цього є всі законні підстави. Ми будемо склакати громадські слухання. Але, зрозуміло, для нас це буде складніше організаційно, для нас це буде складніше в різних аспектах, тому що у влади для цього є всі можливості», — каже Сергій Карноза – координатор ГО «ГРАД».
«В субботу был у нас День памяти жертв Голодомора. Приехала вся власть – представители городской и областной власти, некоторые, видели, там даже всплакнули. А потом сели в машину и поехали в город, где есть улица Косиора. Этого не может быть, потому что не может быть», — каже Віктор Боровинський – представник ГО «Самозахист підприємців»
Кажуть, близько 600 підписів, які вони зібрали всього за 2 дні, свідчать про те, що місцеві жителі їх підтримають. Та ось нам таких прихильників ідеї серед мешканців поки що вулиці Косіора зустріти не вдалося:
Артем, мешканець Дніпропетровська: «Я против. Это было столько лет назад, сейчас смысла нету менять».
Тамара Опанасівна, проживає на вулиці Косіора: «Мы против. В нашем доме тоже как-то так пообсуждали несколько человек и мы все против».
Владислав, проживає на вулиці Косіора: «Я думаю, что не стоит, потому что все знают ее как Косиора и ориентируются».
І справа тут далеко не в ідеології. Людей лякає юридична сторона цього питання. Особливо хвилюються підприємці, — документів треба змінити багато:
Максим Забуга – мешканець вул. ім. Косіора, приватний підприємець: «Как минимум – до 10. Процесс этот будет отрывать у нас дни, и, возможно, затянется, а мы все – работающие, занятые люди, и хотелось бы уделять больше времени или работе, или семье, а не проволочкой с документами».
Не легко буде й іншим жителям вулиці Косіора. купу документів, які потрібно буде переоформити, заберуть не один місяць життя та не одну сотню гривень:
Олена — мешканка вул. ім. Косіора: «Нужно поменять: право собственности на квартиру – это БТИ, кто сталкивался, тот поймет, паспорт гражданина Украины, загранпаспорт, водительское удостоверенние, техпаспорт на машину. Этих пяти документов хватит, чтобы оторвать у меня полгода моей жизни. Должна быть создана инициативная группа, которая четко опишет механизм, который минимизирует затраты – временные и финансовые – жителей улицы при обмене документов».
Це вище написана брехня, бо навіть у переліку документів вже є зайві, де не вказується реєстрація громадянина. що стосується паспорту, де це вказується то ці паспорти не замінюються і платити за них не треба, а просто ставиться штамп.(с)

Як вирішиться це питання дізнаємося наступного тижня, коли громадські організації отримають відповідь на свій лист від мера Куліченка. Та якщо навіть влада їх не підтримає, кажуть, не зупиняться. І буде у Дніпропетровську вулиця імені Богдана Ступки замість Косіора. А потім, обіцяють, візьмуться за Постишева і Чубаря.


Автор: Юлія Мельниченко, Богдан Пащенко




Показали після конференції людей з вул Косіора, запрошених на цю пресконференцію, що бідкались нам після запису про неймовірни побори і корупцію влади, що потребує від них багато коштів на оформлення чогось, якихось документів і такого іншого, коли отримали від нас повідомлення. що за законом це все нічого не коштує населенню, що БТІ з нового року припиняє існування. а саме на нього в них були більше всього нарікань, віійшовши з приміщення вони знову дали інтерв'ю вже на вул Леніна, і чомусь про корупцію відомств не було сказано ні слова, зате по витратам так нарахували стільки документів, які начебто треба буде переоформлювати ...І саме це було дуже "вдало" записане на камеру і подане, як неймовірні витрати, які ляжуть важким тягарем на плечі нещасних городян...
Це говорить лише про єдине, влада, або журналісти, що працюють на 9 каналі налаштовані були не для подачі правди, а для залякування мешканців вулиці Косіора...
Для чого ще це робити незрозуміло.


Упереджене ставлення до збору підписів, наприклад, цього каналу було помічене ще раніше. Подивіться відео.






Громадські організації Дніпропетровська вимагають від міськради перейменувати вулицю Косіора 13:19 28.11.2012
http://sd.org.ua/news.php?id=21461

 27 листопада в медіа центрі «ДНІПРО ПОСТ» відбулася прес-конференція «Громадські організації Дніпропетровська зібрали більше 500 підписів городян і вимагають від міськради перейменувати вулицю Косіора» У прес-конференції взяли участь координатор ГО ГРАД Сергій Карноза, представник громадської організації «Золота паланка» Олег Черненко і представник громадської організації «Самозахист підприємців» Віктор Боровинський. Сергій Карноза повідомив, що 12 дніпропетровських громадських організацій звернулися до міського голови Дніпропетровська Івана Куліченка з проханням провести широке громадське обговорення питання про перейменування вулиці Косіора. Як відомо, 16 лютого 2012 року в порядок денний сесії Дніпропетровської міськради було включено питання про перейменування вулиць Косіора, Постишева і Чубаря, оскільки встановлено причетність цих осіб до організації Голодомору 1932-1933 років в Україні. Громадські організації розгорнули кампанію, інформуючи громадян про злочини Косіора і збираючи підписи за перейменування вулиці. Олег Черненко відзначив, що козацькі організації давно пропонували перейменувати багато вулиць міста і тому приєдналися до цієї ініціативи, активно підтримуємо її і хочемо, нарешті, довести до логічного завершення справу, розпочату ще багато років тому. Віктор Боровинський сказав, що навколо цієї ініціативи об’єдналися люди з активною громадянською позицією. "Ми готові міняти документацію і не бачимо в цьому проблем. Нещодавно був День пам’яті жертв Голодомору, до пам’ятника приїхали представники громадськості та влади. Посумували, а потім сіли в машини і поїхали назад в місто, в якому є вулиця імені одного з організаторів цього самого Голодомору. Це ж просто абсурд!", сказав Боровинський.

3 коментарі:

  1. Дивно читати такі речі. Я теж раніше вважав, що ми отримали незалежність, але зараз здається розвиднилось. Мо живемо в СССРі, але в дещо зміненому варіанті. Влада в руках тих же самих, які люто ненавидять Україну і українців в ній, змінився порядок розподілу внутрішнього продукту - все перейшло в руки тих же чиновників і їх холуїв, які були тоді. ИМожна навести один такий факт: в 2001 році на 10-ту річницю незалежності Путін в Україні заявив, що 60% української економіки знаходиться в руках російського капіталуЮ а капітал в Росії в руках путінської камариль'ї. діяльність їх в Україні передбачувана - знищення економіки. Все совєцьке не прибрано. Замість примирення суспільства культивується ворожнеча, протистояння між українцями і малоросами та хохлами, а всі інші тішаться. Царьов це совецька гнида на українському тілі і ніколи вона нічого доброго для україни не зробить. Мабуть його предки заселяли хати померлих в 33-му. Існуюча влада, на превеликий жаль, це ворог України. І наші громадяни допомагають йому - не приходячи на виборчі дільниці. Позиція "нікому не вірю" - дуже вигідна ворогам. За "більшість" проголосувало 15% всіх виборців. А скільки в Україні росіян- близько 20%. Ось і вся "арихметика". Як жити Україні визначають зовсім не українці. І активність тих же комуністів значно вищо ніж простого українця, який думає, що відсидиться під спідницею своєї молодиці. І коли вони, вороги, принесуть рахунок розплати - тоді заголосять всі. 33-й рік нікого не навчив. А українські провідники постійно зраджують свій народ. І ті крихти інтелигенції, які намагаються достукатись до свідомості проотого українця не можуть, поки що, перебороти цю ворожу потугу.
    Дивно ще одне. Ніхто не звернув увагу на заяву лідера жидівської громади в Україні Ігоря Коломойського - нафталінове " ми обрана Богом ніція". І якщо розвинути далі цей вислів - то ми недалекі від чергового витка геноциду саме українців. Не випадково в Україні зникла юридично, національність. Нічого випадкового не буває. Це вже передумови фашизму. А малесенькі спроби розбудити українську свідомість, саме нацистами і расистами охрещуються - фашизмом. Виходячи з цього у мене прокидається бажання бути саме фашистом.

    ВідповістиВидалити
  2. Полностью согласен с Гнатом.Ещё в советском мультике правильно было сказано: как вы яхту назовёте, так она и поплывёт! Весь этот советский хлам в названиях, висящих ярмом на шее народа, надо выбрасывать и давать имена героев, сражавшихся и боровшихся за лучшее будущее своей неньки Украины.

    ВідповістиВидалити