Сьогодні вранці відбулась пресконференція в приміщенні та з ініціативи газети "Днєпр вєчєрній". Були представники декількох громадських організацій та об'єднань, "Град", "Самозахист підприємців", ТО "Золота паланка", "Кодацька паланка Війська Низового Запорізького", "Спільна справа" а також журналісти різних видань.
Основні питання, як завжди ті самі. Дуже важке просування цього питання по інстанціях і друге, що мешканців начебто хвилює дуже важка процедура переіменування в технічному плані. Найбільше їх хвилювало що будуть великі витрати власних коштів громадян.Коли
з'ясувалось, що витрати покладаються на державу, а витрати громадян, це звичайні витрати при переоформленні , яке вони роблять частіше, ніж переіменовують вулиці.(На процедуру переіменування дається від 10 до 20 років і одночасно юридично дійсні обидві назви вулиць, тобто ніякої спеціальної заміни документації не потребує).
Також була дана цифра витрат, які були зроблені по переіменуванню вулиць у попередні роки. в середньому з бюджету витрачалось на вулицю трохи більше 10 тисяч гривень. Тож знаючи цю цифру зі сміхом вже сприймаються відмовки влади, що начебто немає грошей. Попереднього року переіменували в місті 8 вулиць навіть не спитавши мешканців міста.
По трьох вулицяє міста, по яких було подання від громадських організацій - Постишева, Косіора та Чубаря, просто іде саботування владою рішення суду та наказу президента України. Суд цих людей назвав винуватцями геноциду українців, а президент видав розпорядження прибрати взагалі всілякі пам'ятки антилюдського режиму червоних комісарів НКВД та ГУЛАГУ.
Порівняння ж, чи схотіли б євреї знищені Гітлером мати вулицю Гітлера у своєму місті, з тим, що в нашому місті людина, що знищила 10 міліонів українців має не тільки вулицю свого імені, але ще і дошку пошани, викликало нерозуміння у представника, наче опонентів, пана Шруба, що прийшов на конференцію з російською символікою на грудях.
Тож для цього пана можу тут нагадати. що в самій Росій вже давно не знайдеш імен цих катів, хоч вони знищили набагато гуманнішим засобом і міліони росіян, проте шанування їм там немає, хіба що від комуняк.
Шанування цих покидьків вони нав'язують нам.
Згадався приїзд минулого року до нашого міста Затуліна з Росії. що зустрічі проводив у так званому "Русском центрє" що в бібліотеці, між іншим державній.
Що цікаво, в цьому центрі прямо на вході встановлен стенд де виставлені книжки, на самому видному місті звісно декілька книжок з портретом Сталіна на всю обкладинку. Та якби ж ті книжки були з правдою про злочини цього покидька, так ні. одна з них дається у серії "Вєлікіє полководци", просто насмішка якась над міліонам жертв їм знищених на наших теренах...
Те, що зроблене тоді дається взнаки і зараз. Насаджена тоді рабська психологія є саме тою, що панує в тих хрущівках, що зосереджені на вулиці Косіора і звідки влада імітує спротив населення переіменуванню, підсилаючи своїх людей що живуть на тій вулиці і що начебто є представниками якоїсь великої групи, що об'єдналась навколо ідеї спротиву(До речі паших представників , що живуцть і працюють на цій вулиці було більше, від них же був один, та ще пов'язаний якимсь чином і з пресою тісним образом і з корпорацією "Інтерпайп", що викликає великі підозри у замовності всього цього дійства).
На конференції основною темою таким чином стала рабська психології людини совка. що панує у мізках багатьох, та аморальність, не побоюсь цього слова, тих самих совків-рабів, що, знаючи про міліони жертов, наполягають на своєму і відстоюють назви катів на наших вулицях і у нашій країні.
Дивіться фоторепортаж нижче.
Це виступає представник молодіжки Свободи
Це виступає один з представників мешканців, що підтримують ідею переіменування особливо взнавши про думку молоді з цього питання(інші мешканці Косіора сидять з нею поряд, теж були з нею в цьому одностайні)
Предстаник ГО ТО "Золота паланка" Дмитро Лебідь наголосив. що треба серед мешканців того району провести опитування одночасне і про те, в кого загинули, чи постраждали родичі від колективізації та голодоморів...
Відтворити все
Основні питання, як завжди ті самі. Дуже важке просування цього питання по інстанціях і друге, що мешканців начебто хвилює дуже важка процедура переіменування в технічному плані. Найбільше їх хвилювало що будуть великі витрати власних коштів громадян.Коли
з'ясувалось, що витрати покладаються на державу, а витрати громадян, це звичайні витрати при переоформленні , яке вони роблять частіше, ніж переіменовують вулиці.(На процедуру переіменування дається від 10 до 20 років і одночасно юридично дійсні обидві назви вулиць, тобто ніякої спеціальної заміни документації не потребує).
Також була дана цифра витрат, які були зроблені по переіменуванню вулиць у попередні роки. в середньому з бюджету витрачалось на вулицю трохи більше 10 тисяч гривень. Тож знаючи цю цифру зі сміхом вже сприймаються відмовки влади, що начебто немає грошей. Попереднього року переіменували в місті 8 вулиць навіть не спитавши мешканців міста.
По трьох вулицяє міста, по яких було подання від громадських організацій - Постишева, Косіора та Чубаря, просто іде саботування владою рішення суду та наказу президента України. Суд цих людей назвав винуватцями геноциду українців, а президент видав розпорядження прибрати взагалі всілякі пам'ятки антилюдського режиму червоних комісарів НКВД та ГУЛАГУ.
Порівняння ж, чи схотіли б євреї знищені Гітлером мати вулицю Гітлера у своєму місті, з тим, що в нашому місті людина, що знищила 10 міліонів українців має не тільки вулицю свого імені, але ще і дошку пошани, викликало нерозуміння у представника, наче опонентів, пана Шруба, що прийшов на конференцію з російською символікою на грудях.
Тож для цього пана можу тут нагадати. що в самій Росій вже давно не знайдеш імен цих катів, хоч вони знищили набагато гуманнішим засобом і міліони росіян, проте шанування їм там немає, хіба що від комуняк.
Шанування цих покидьків вони нав'язують нам.
Згадався приїзд минулого року до нашого міста Затуліна з Росії. що зустрічі проводив у так званому "Русском центрє" що в бібліотеці, між іншим державній.
Що цікаво, в цьому центрі прямо на вході встановлен стенд де виставлені книжки, на самому видному місті звісно декілька книжок з портретом Сталіна на всю обкладинку. Та якби ж ті книжки були з правдою про злочини цього покидька, так ні. одна з них дається у серії "Вєлікіє полководци", просто насмішка якась над міліонам жертв їм знищених на наших теренах...
Те, що зроблене тоді дається взнаки і зараз. Насаджена тоді рабська психологія є саме тою, що панує в тих хрущівках, що зосереджені на вулиці Косіора і звідки влада імітує спротив населення переіменуванню, підсилаючи своїх людей що живуть на тій вулиці і що начебто є представниками якоїсь великої групи, що об'єдналась навколо ідеї спротиву(До речі паших представників , що живуцть і працюють на цій вулиці було більше, від них же був один, та ще пов'язаний якимсь чином і з пресою тісним образом і з корпорацією "Інтерпайп", що викликає великі підозри у замовності всього цього дійства).
На конференції основною темою таким чином стала рабська психології людини совка. що панує у мізках багатьох, та аморальність, не побоюсь цього слова, тих самих совків-рабів, що, знаючи про міліони жертов, наполягають на своєму і відстоюють назви катів на наших вулицях і у нашій країні.
Дивіться фоторепортаж нижче.
На заключення дійшли висновку, що необізнаність населення з приводу процедури, що супроводжує переіменування потребує роботи багатьох ЗМІ над цим.
Проте, чи так важливі якісь особисті меркантильні питання чи труднощі в порівнянні з тим як були вбиті миліони українців цими покидьками. Масштаб трагедії настільки жахливий, що навіть усвідомити собі неможливо.
Висуваючи на захист цих покидьків якісь аргументи кожна думаюча людина розуміє, що щось з його аргументами таки негаразд. або психікою.
Нагадаю, що нещодавно один американський режисер, що знався на свіітовій історії узнавши про голодомори в Україні був вражений настільки необізнаністю глибини цієї трагедії в усьому світі, що за власної ініціативи навіть зняв документальну стрічку про це.
Навіть там люди розуміють всю жахливість цього, а ми у власній державі у власному домі не можемо в цьому дати належну оцінку.
Геть імена катів з наших вулиць. міст, держави!
Геть колнніальну спадщину!
Геть колоніальний дух!
p.s. Як з'ясувалось Максим та Альона Забуга вже давно ведуть інформаційну війну на захист Косіора. Всі публікації їх на цю тему більше всього було опубліковано саме на сторінках "Днєпра вєчєрнєго" Замовність цих так званих "вільних журналістів" цілком очевидна., бо заробляють вони на прожиття саме заробляючи на замовних статтях. Ось і весь секрет "спротиву" ініціативі громадських організацій нашого міста, що налаштовані викорінити пам'ять про катів з наших вулиць.
Немає коментарів:
Дописати коментар