Місто на Дніпрі. Як би його не називали в різні часи:Кодак, Половиця, Єкатерінослав, Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ або Днєпропєтровск, Січеслав, останні
часи від Совєтів в народі живе одна єдина назва міста - Днєпр, або українською Дніпро...

неділю, 3 березня 2013 р.

Бродники


  • БРОДИ та їх БРОДНИКИ

    Взагалі мало кому відомо, що бродники - це не лише і не стільки "запорожці", скільки, власне - "наддніпрянці". В нас на Січеславщині, броди відгорожували собою територію колишньої Гетьманщини від Запорозької Республіки - були своєрідним кордоном. І проходили вони краєм суч. Дніпропетровської області - від Криничок, Аулів, Верхньодніпровську і краю Магдалинівського району - до Сахновщини (межа із Слобожанщиною). Відомі вони як Протовчі Броди. За іменем яких і була дана назва цілій паланці Війська Запорозького Низового - Протовчанська паланка. Тобто, на північ від порогів, за 60-80 км від них були броди, в них мешкали "бродники" що їхх контролювали, і на цій території було найбільше запорозьких зимівників, і що чітко - найбільше там було млинів. Тобто, бродники - це не якесь незначне нечисленне племя, це - територія якнайменше чотирьох паланок (!) ВЗН - Буго-Гардської, Кодацької, Протовчанської та Орільської. Що сточується Самарської паланки, то і її складали теж бродники, хоча вона трохи поодаль від основних бродів і за свідченням сучасних мешканців Присамар"я - більш відома як центр розведення коней для запорозького козацтва. Звичайно, що історикам це нецікаво. А таких артефактів мільйон! Козацькою криницею називали в народі Криничанську землю - і в прямому і переносному значенні. Гійом Де Боплан майже 400 років по тому надав її детальний "Опис", ця земля взростила легендарного козацького історика Яківа Новицького. В журналі "Лицар запорозький" (май 2011 р.) я розмістив статтю мого покійного Батька - Віталія Миколайовича Сливка (1936-2011) і засл.працівника культури України Володимира Мороза "Генетична пам"ять Криничанщини". Це найулюбленіша запорожцями після Великого Лугу, територія. Тут протікають річки Базавлук і Сура. І що найкращі зимівники козаків розміщувались вздовж берегів Мокрої Сури, Базавлуку, Грушівки і займали великі простори сінокісної та орної землі. Лише Кодацька паланка налічувала 88 зимівників, багато з яких перетворилися на сучасні села і міста.

    Найдавніші поселення бродників: Романів (Романкове), Аули, Кам"янське, Гуляйполе (Софіївського нині району) та ін. мають цікаву та повчальну історію, внесли значний внесок у розвиток продуктивних сил регіону. Що таке ЗИМІВНИК? Це економічна основа господарства, місце мешкання бродників-запорожців як багатопрофільні аграрні господарства, що на прикордонні були добре укріплені і нагадували фортеці.

    Мала Енциклопедія "Українське Козацтво", с.173-174, "Генеза-Київ", 2002 рік пояснює ніби-то, що... "економічна основа, значною мірою впливала на соціально-політичні процеси". І що "саме тут зародився і зосередився заможній середній клас козацтва, який маючи значну економічну потугу, мав би обов"язково поставити питання про політичну самостійність." Дані вислови в Енциклопедії є неправдивими, бо ніяких класів в бродників не було, а політичну самостійність визначають далеко не повні ясла, а дещо інші чинники...наприклад такі, як Звичаєве Право.

    В своєму "Описі України" Г. де Боплан пише: "...Романів, великий пагорб (С.С. - Романків КУРГАН!), де козаки зустрічаються, збираючи військо і проводячи Раду. Це місце було б дуже гарним і зручним для спорудження міста" (пізніше, в часи Нової Січі, на правому березі Дніпра запорожці заснували тут слободу Кам"янську (1734-1775 р.р.) - це сучасне місто Дніпродзержинськ). "Ще нижче знаходиться острів, задовжки півльє і завширшки 150 кроків, який навесні заливається...За островом річка (С.С. - ДНІПРО!) розливається у всю ширину (С.С. - тут найширший міст через Дніпро!), не перепиняючись і не розділяючись у своїй течії жодними островами. Ось чому татари наважуються переходити її саме у цьому місті, не остерігаючись засідок, зокрема вище острова". Уявляєте, на північ від суч. Дніпропетровської області, з терен Полтавщини бродникам протистояли ТАТАРИ!

    Романів о-в був завдовжки 2 км, завширшки 450 м. Тут знаходились основні рибні лови козаків - це був промисел рибальства і переробки риби. Скупчення людей на початку теплої весняно-осінньої погоди з часом призвело до заснування запорозької слободи Романкове із постійним населенням протягом року.

    Територією Криничанщини проходив Кримський, або Чумацький, шлях - від Китайгорода (суч. Царичанського р-ну) він пролягав на Романкове і вздовж р. Базавлук спрямовувася далі по Дніпру - до Криму. Саме біля Романкова чумаки своїми валками переправлялись через р. Дніпро. На Базавлуку, прибл. у 1612 році, був захоплений турками у полон і провів в неволі, на галері багато років знаменитий Кошовий отаман Самійло Кішка. Спілкування з нащадками січовиків переросло в потребу записати і зберегти для майбутніх поколінь думи, пісні. легенди і перекази - все те, що становить глибину родової пам"яті і живу душу українського народу. Нащадки козаків, бродників Криничанського краю пишаються своїм козацьким корінням, звитягою своїх пращурів, які боронили рідну землю від поневолювачів, робили все для створення вільної незалежної демократичної держави.

Немає коментарів:

Дописати коментар