Місто на Дніпрі. Як би його не називали в різні часи:Кодак, Половиця, Єкатерінослав, Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ або Днєпропєтровск, Січеслав, останні
часи від Совєтів в народі живе одна єдина назва міста - Днєпр, або українською Дніпро...

субота, 9 березня 2013 р.

Вшанування Шевченка у Січеславі(ФОТОЗВІТ)

  Сьогодні, вшанування Шевченко розтягнулось на довгий цілий день.
Почалось все зранку, о 10 год 15 хв, коли влада, через погодні умови відбувши повинність 15 хвилин і поклавши квіти, пішла геть.(Куліченко залишився ненадовго, давати відповідь, коли повернеться Шевченко на своє місце на острові Монастирському)
  Біля пам'ятника вишикувались нечисельні шанувальники Шевченка, що залишились після уходу влади та священники Українська Православна Церква Київського Патріархату(за запрошенням Братства ОУН-УПА ім.генерал-хорунжого Романа Шухевича), що прочитали молитву за Тараса.
   Це вже стало традицією нашого міста, що біля Шевченка служиться служба за його душу, яку він віддав на службу ненці Україні.












































































































   На 16 годину зібрались більшість патріотичних організацій міста та області біля Шевченка. Спочатку Тризуб та Кодацька паланка Війська Низового Запорізького, зібравшись біля Оперного театру, виробила спільне рішення, на колі, по участі у ході і потім приєдналась до інших патріотів біля Шевченка, пройшовшись маршем від Оперного театру до Шевченка...





































Біля Шевченка мітинг був у розпалі, коли підійшли козаки.
Виступили представники як політичних партій так і громадських організацій. Всі славили Шевченка, та ганьбили окупаційну владу. 
     Нажаль і досі у нас влада окупаційна. Правда окупація ця внутрішня, як у сладних структурах від бандитських ставлеників, так і у мізках самих українців задурманених радянською пропагандою ще з часів Радянського Союзу...
   Після виступу опозиціонерів був невеличкий концерт гайдамцьких пісень гурту Арт-Вертеп і далі розпочалась хода до Монастирського острову. Колони вишикувались довжиною більше 200 метрів. Доволі велика, як для такої погоди. Пороздавали смолоскипи, як символ вогню у серцях українців, що запалив Тарас, своїми віршами, що кликав до революції і повалення окупаційної влади можновладців. Нажаль, саме зараз ці його гасла і досі актуальні...
22 роки Нежалезності України так і не принесли волі українцям. 
   Досі, як в часи Шевченка забороняють українську мову, забороняють справжню українську історію і культуру, перетворюючи все у шароварщину і блюзнірство!!!
Лише революція у мізках, та революція у душах українців може змусити їх повстати проти влади бандюків!
Слава Україні!
Шевченку Слава!Слава!Слава!





















1 коментар:

  1. Гарні фото, Олеже. Жалкую, що не був.
    Ось така ідея:
    Майдан на колесах. Велосипедних. Влітку. З наметами і тур-знаряддям. За три літні місяці можна об'їхати усю Україну і закінчити у Києві. Мінімум коштів - максимум користі. Масовість легко забезпечують студенти, а з рештою і усі бажаючі.
    Мета:
    Люди, які об'єднанні однією метою і бажанням бути вільними в гарній країні ніколи не будуть рабами.
    Залишилось популяризувати в інеті, а далі діло техніки - структуризація, підготовка інформаційна, матеріальна і т.ін.
    Залиш будь ласка свої рецензії: ТАК, або НІ.
    Дякую

    ВідповістиВидалити